Український геоботанічний сайт

Синтаксономія рослинності України

Хазмофітна рослинність

Клас DRYPIDETEA SPINOSAE QUÉZEL 1964

Союз Gypsophilo pallasii-Cephalarion coriaceae Ryff ex Golub et al. 2011 corr. Ryff 2018

Asperulo tauricae-Lagoseridetum purpureae Ryff ex Golub et al. 2011

Synonyms: Asperulo tauricae-Lagoseridetum purpureae Ryff 2004 (art. 3o, 5).

Діагностичні види: Allium marschallianum, Asperula taurica, Lagoseris purpurea, Onosma polyphylla.

Умови місцезростань: денудаційні схили на відслоненнях нумулітових вапняків і мергелів еоцену Внутрішнього пасма Кримських гір. Угруповання розміщуються на крутих південних схилах куест і обривах, які вироблені річками в додатковій куесті Внутрішнього пасма (каньйони і долини річок Бельбек, Кача, Біюк-Карасу та ін.), в гіпсометричному діапазоні від 100 до 300 м над р. м., на схилах різних експозицій крутістю від 25 до 60°. На похилих кам’янистих і скелястих поверхнях, вкритих шаром делювію з уламків вапняку і карбонатного дрібнозему, який утворився внаслідок вивітрювання вапнякових порід із середнім рівнем протиденудаційної стійкості, переважно десквамацією. Фізіономічно і екологічно подібні до малопотужних колювіальних відкладів, що наближає ці екотопи до осипів.

Поширення в Україні: Кримське передгір’я, Внутрішнє пасмо Кримських гір, територія Бахчисарайського, Сімферопольського і Білогірського районів.

Синсозологічний статус: асоціація рідкісна. Біотопи її угруповань охороняються за Директивою Ради Європи 92/43/ЄЕС (№ 8140) і Резолюцією 4 Бернської конвенції (H2.6). Всі діагностичні види асоціації та багато видів, що відзначаються високим ступенем константності, — це кримсько-кавказькі ендеміки (Asperula taurica, Seseli dichotomum та ін.), а також види, занесені до Червоної книги України, Європейського Червоного списку, Додатку I Бернської конвенції і Червоного списку МСОП (Lagoseris purpurea і Onosma polyphylla). 

Література: Рифф Л.Е. Асоціація Asperulo tauricae-Lagoseridetum purpureae Ryff ex Golub et al. 2011. В кн.: Дубина Д.В., Дзюба Т.П., Ємельянова С.М. та ін. Продромус рослинності України. – Київ: Наукова думка, 2019. – С. 434-435.

.