Біотопи України
Б. БОЛОТНІ БІОТОПИ
Б2 Евтрофні болота
Б2.2 Евтрофні осокові та високотравні болота на торф’янистих ґрунтах
Б2.2.2 Болотні та підтоплені ділянки з угрупованнями високих кореневищних осок / Beds of tall rhizomatous sedges
EUNIS: D5.21 Beds of large Carex spp. / Зарості крупних осок.
Резолюція 4 Бернської конвенції: D5.2 Beds of large sedges normally without free-standing water / Зарості крупних осокових переважно без застою води.
Додаток І Оселищної Директиви: –
UkrBiotop: D2.112 Осокові угруповання, що мають однорідний рельєф з участю гіпнових мохів або без них.
Зелена книга України: –
Синтаксономія: Phragmito-Magnocaricetea Klika in Klika et Novák 1941, Magnocaricetalia Pignatti 1953, Magnocaricion gracilis Géhu 1961.
Характерні види: вищі судинні рослини – Carex acuta, C. acutiformis, C. disticha, C. riparia, C. vesicaria, C. vulpina agg., Caltha palustris, Cardamine pratensis agg., Galium palustre, Lycopus europaeus, Coccyganthe flos-cuculi, Lysimachia nummularia, L. vulgaris, Lythrum salicaria, Persicaria amphibia, Poa trivialis, P. palustris, Ranunculus repens, Sium latifolium, Symphytum officinale; мохоподібні – Brachythecium rivulare, Chiloscyphus polyanthos, Conocephalum conicum, Rhizomnium punctatum. Всього характерних видів – 24; порогове значення – 2.
Структура: домінанти трав’яного ярусу – Carex acuta, C. acutiformis, C. disticha, C. riparia, C. vesicaria, C. vulpina agg., Galium palustre, Lysimachia nummularia, Ranunculus repens.
Екологічна характеристика. Об’єднує крупноосокові ценози, які приурочені здебільшого до евтрофних водойм (береги ставів, канали), заболочених лук та трав’яних і трав’яно-мохових боліт із дерновими; оглеєними, мулувато-болотними та лучно-болотними ґрунтами з сезонним чи постійним поверхневим підтопленням на мінеральних субстратах з рН 6–8 і значним вмістом органічних речовин. Інколи вони формують смуги у річках та каналах з більш швидкою течією. Трапляються на незначних глибинах (0–20 см). Однак частіше рівень води протягом року знаходиться на 5–10 см (і більше) нижче поверхні ґрунту. Видовий склад бідний у зв’язку з сильною ценозоутворюючою стратегією осок-домінантів. Такі монодомінантні ценози відіграють значну роль в процесах заростання водойм.
Поширення: в Європі – усі біогеографічні регіони; в Україні – по всій території.
Репрезентативність: А. Ступінь збереженості: В.
Присутність рідкісних та зникаючих видів: з Червоної книги України – Dactylorhiza incarnata, D. majalis, D. sambucina; з Резолюції 6 Бернської конвенції – не виявлені; з Додатків ІІ, IV Оселищної Директиви – не виявлені.
Загрози: зміна водного режиму – евтрофізація, зниження рівня води.
Менеджмент: підтримання рівня ґрунтових вод, утримання відповідного водного режиму, ліквідація чинників, що призводять до евтрофування водойм.
Автор: Л.М. Борсукевич