Біотопи України

Характерні види: вищі судинні рослини – Acorus calamus, Calystegia sepium, Eleocharis palustris, Equisetum fluviatile, Galium palustre, Glyceria maxima, Iris pseudacorus, Lycopus europaeus, Lythrum salicaria, Phragmites australis, Polygonum amphibium var. terrestris, Scutellaria galericulata, Sium latifolium, Solanum dulcamara, Stachys palustris, Typha angustifolia, T. latifolia, T. shuttleworthii. Всього характеринх видів - 18; порошове значення - 2.

Структура: домінанти трав’яного ярусу – Acorus calamus, Equisetum fluviatile, Iris pseudacorus, Phragmites australis, Typha angustifolia, T. latifolia, T. shuttleworthii.

Екологічна характеристика. Біотопи даного типу характеризуються широкою екологічною амплітудою. Оптимальні екологічні умови – мілкі евтрофні, багаті на поживні речовини водойми (невеликі копанки, рови, стариці) з мулистими, мулисто-глинистими чи мулисто-торф’янистими органічними субстратами. Трапляються також в місцях виходу джерел, у западинах, місцях накопичення атмосферних опадів, на мокрих луках тощо. Приурочені до незначних глибин (0–20 см) з рН субстрату 6,5–8,5. Монодомінантні ценози відіграють значну роль у процесах заростання водойм та перезволожених ділянок. Порівняно з осоковими евтрофними угрупованнями, більш вимогливі до рівня зволоження.

Поширення: в Європі – усі біогеографічні регіони; в Україні – по всій території.

Репрезентативність: А. Ступінь збереженості: В.

Присутність рідкісних та зникаючих видів: з Червоної книги України – Dactylorhiza incarnatа, D. majalis, Epipactis palustris; з Резолюції 6 Бернської конвенції – не виявлені; з Додатків ІІ, IV Оселищної Директиви – не виявлені.

Загрози: зміна гідрологічного режиму внаслідок проведення меліоративних заходів, зарегулювання водойм, трансформація ділянок оселища через заростання деревно-чагарниковою рослинністю.

Менеджмент: збереження природного току річок, з формуванням незарегульованих мілководь, меандрів та заплав, підтримання природного рівня ґрунтових вод.

Автор: Л.М. Борсукевич.