Український геоботанічний сайт

Біотопи України

Б. БОЛОТНІ БІОТОПИ

Б1 Болота, що формуються по берегах джерел та струмків

Б1.1 Приструмкові трав'яні болота на невапнякових субстратах

Б1.1.1 Холодні оліготрофні джерела високогір’я / Cold oligotrophic springs of high mountains

EUNIS: C2.18 Acid oligotrophic vegetation of spring brooks / Ацидофільна оліготрофна рослинність приджерельних струмків.

Резолюція 4 Бернської конвенції: C2.18 Acid oligotrophic vegetation of spring brooks / Ацидофільна оліготрофна рослинність приджерельних струмків.

Додаток I Оселищної Директиви:

UkrBiotop: Гірські та субальпійські джерела на силікатах.

Зелена книга України:

Синтаксономія: Montio-Cardaminetea Br.-Bl. et Tx. ex Klika et Hadać 1944, Montio-Cardaminetalia Pawłowski et al. 1928, Cardamino-Montion Br.-Bl. 1926.

Характерні види: вищі судинні рослиниCaltha laeta, Cardamine opicii, Chrysosplenium alternifolium, Ch. alpinum, Saxifraga stellaris, Silene pusilla; мохоподібніBrachythecium rivulare. Всього характерних видів – 7; порогове значення – 4.

Структура: домінанти трав’яного ярусу – Cardamine rivularis, Chaerophyllum hirsutum, Chrysosplenium alternifolium, Deschampsia cespitosa, Saxifraga stellaris; домінанти мохово-лишайникового ярусу – Dicranela palustris, Philonotis fontana.

Екологічна характеристика. Мохово-трав’яні гелофітні угруповання відкритих чи слабозатінених гірських і високогірних джерел та струмків на силікатних субстратах з холодними кислими, оліготрофними водами. Широко розповсюджені у високогір’ї Українських Карпат у місцях витоків струмків. Біотопи стрічкового типу, формуються вздовж струмків, а при джерелах малоплощні, часто від одного до кількох м². В структурі угруповань зазвичай переважає моховий покрив, який часто повністю вкриває субстрат. Судинні рослини здебільшого вселяються в мохові подушки, формуючи мозаїчний покрив. Угруповання біотопу часто розвиваються в контакті з прибережними високотравними рослинними ценозами, межа між якими часто розмита.

Поширення: в Європі – Альпійський біогеографічний регіон; в Україні – Карпатсько-Альпійська гірська провінція.

Репрезентативність: А. Ступінь збереженості: В.

Присутність рідкісних та зникаючих видів: з Червоної книги УкраїниDactylorhiza cordigera, Pinguicula bicolor; з Резолюції 6 Бернської конвенціїPoa deylii, Tozzia carpatica; з додатків II, IV Оселищної ДирективиTozzia carpatica.

Загрози: зміна гідрологічного режиму, забруднення, еутрофікація джерел та прилеглих ділянок, нерегульований пішохідний, вело-, мото та автотуризм, освоєння високогір’я для туристичної індустрії, централізований водозабір трубами та використання джерел для водопостачання.

Менеджмент: стабільний в умовах невтручання.

Автори: І.І. Чорней, Д.М. Якушенко, Р.Я. Кіш.