Біотопи України
Т. ТРАВ’ЯНІ БІОТОПИ
Т2 Мезофітні трав’яні біотопи
Т2.3 Мезофітні луки сінокісного використання
Т2.3.2 Гірські сінокісні луки / Mountain hay meadows
EUNIS: E2.31 Alpic mountain hay meadows / Альпійські гірські сінокісіні луки.
Резолюція 4 Бернської конвенції: E2.3 Mountain hay meadows / Е2.3 Гірські сінікісні луки.
Додаток І Оселищної Директиви: 6520 Mountain hay meadows / Гірські сінокісні луки.
UkrBiotop: гірські викошувані луки (сіножаті) (Карпати).
Зелена книга України: 119. Угруповання формації нарцису вузьколистого (Narcissietа angustifolii).
Синтаксономія: Molinio-Arrhenatheretea Tx. 1937, Arrhenatheretalia elatioris Tx. 1931, Phyteumato-Trisetion Ellmauer et Mucina 1993; Poo alpinae-Trisetetalia Ellmauer et Mucina 1993, Triseto flavescentis-Polygonion bistortae Br.-Bl. et Tx. ex Marschall 1947.
Характерні види: вищі судинні рослини – Agrostis capillaris, Alchemilla spec. div., Anthoxanthum odoratum, Arabidopsis halleri, Arnica montana, Astrantia major, Bistorta officinalis, Campanula glomerata agg., C. serrata, Carlina acaulis, Centaurea carpatica, Cirsium erisithales, Crepis mollis, Crocus vernus subsp. vernus, Cyanus mollis, Dianthus barbatus subsp. compactus, Dianthus carthusianorum agg., Festuca rubra agg., Geranium sylvaticum, Phyteuma spicatum, Ph. tetramerum, Ph. wagneri, Pimpinella major, Scorzonera roseа, Trifolium pannonicum, T. spadiceum, Trisetum flavescens, Trollius europaeus, Viola declinata. Всього характерних видів – 29; порогове значення – 6.
Cтруктура: домінанти трав’яного ярусу – Alchemilla spp., Agrostis capillaris, Festuca rubra agg., Geranium sylvaticum; домінанти мохово-лишайникового ярусу – Brachythecium albicans, Calliergonella cuspidata, Climacium dendroides, Plagiomnium affine, P. cuspidatum, P. undulatum, Pleurozium schreberi, Rhytidiadelphus squarossus.
Екологічна характеристика. Біотоп представлений післялісовими сінокісними луками, що формуються у субмонтанному, монтанному та субальпійському поясах Українських Карпат на висотах від 800 до 1600 м н.р.м., де займають схили різних експозицій, хоча найчастіше східних експозицій крутизною 10–40°. У низкогір’ї Карпат (800–1300 м н. р. м.) ці луки характеризуються добре розвиненим гумусовим горизонтом (вміст гумусу до 9%), слабкокислою реакцією ґрунтового розчину (рН 5.3–5.7) і низьким вмістом обмінних основ. На більших висотах (1050–1600 м н. р. м.) такі біотопи формуються на карбонатних, рідше дерново-карбонатних слаборозвинутих, добре дренованих ґрунтах, які відзначаються високим вмістом гумусу у верхніх горизонтах, нейтральним або слабколужним рН.
Поширення: в Європі – Альпійський біогеографічний регіон; в Україні – Карпатсько-Альпійська гірська провінція.
Репрезентативність: А. Ступінь збереженості: В.
Присутність рідкісних та зникаючих видів: з Червоної книги України – Anacamptis pyramidalis, Botrychium lunaria, Crocus heuffelianus, С. speciosus, Dactylorhiza incarnata, Gladiolus imbricatus, Gymnadenia conopsea, Narcissus angustifolius, Orchis fragrans (як A. fragrans), Orchis militaris, О. morio (як A. morio), О. picta (як A. picta), О. ustulata (як Neotinea ustulata), Orchis tridentata (як Neotinea tridentata), Pseudorchis albida, Traunsteinera globosa; з Резолюції 6 Бернської конвенції – Campanula serrata, Narcissus angustifolius (як Narcissus poeticus subsp. radiiflorus); з додатків II, IV Оселищної Директиви – Campanula serrata.
Загрози: заростання деревно-чагарниковою рослинністю через припинення традиційного менеджменту, переведення сіножатей у пасовища, інвазії чужорідних видів.
Менеджмент: збереження традиційного використання – регулярне одно-дворазове викошування, інколи з випасанням по отаві.
Автор: А.А. Куземко