Біотопи України

EUNIS: E1.2C Pannonic loess steppic grassland / Паннонські степи на лесах.

Резолюція 4 Бернської конвенції: E1.2 Perennial calcareous grasslands and basic steppes / Багаторічні трав’яні кальцифітні угруповання та степи.

Додаток І Оселищної Директиви: 6240*Sub-Pannonic steppic grasslands / Субпаннонські лучні степи; Х18 Wooded steppe / Степи, що заростають лісом.

UkrBiotop: –

Зелена книга України: –

Синтаксономія: Festuco-Brometea Br.-Bl. et Tx. ex Soó 1947, Festucetalia valesiacae Soó 1947, Festucion valesiacae Klika 1931.

Характерні види: вищі судинні рослини – Anchusa barellieri, Anthemis tinctoria, Carduus collinus, Cruciata pedemontana, Ferulago sylvatica, Festuca pseudodalmatica, Galium campanulatum, Geranium columbinum, Melica transsilvanica, Phleum ambiguum, P. phleoides, Poa pannonica, Potentilla recta, Scabiosa ochroleuca, Seseli osseum, Stipa transcarpathica, Tordylium maximum, Valerianella dentata. Всього характерних видів – 18; порогове значення – 5.

Структура: домінанти чагарникового ярусу – Chamaecytisus rochelii, Ch. austriacus; домінанти трав’яного ярусу – Botriochloa ischaemum, Melica transsilvanica, Phleum ambiguum, Phleum phleoides, Festuca pseudodalmatica, F. rupicola, F. valesiaca, Stipa transcarpatica.

Екологічна характеристика. Лучно-степові угруповання з домінуванням в трав’яному покриві дернинних вузьколистих злаків, що трапляються на найбільш сухих та прогрітих, часто кам’янистих схилах пагорбів і передгір’я паннонського регіону. В Україні перебувають на північно-східні межі поширення і відомі лише на Закарпатській рівнині. Тут збереглися у вигляді острівних фрагментів на стрімких  південних схилах окремих куполів вулканічного горбогір’я, де займають кам’янисті ділянки з відслоненнями материнських порід, а також скельні виходи. Рослинний покрив з високим видовим різноманіттям, утворений майже виключно ксеротермофільними видами. Травостої розвиваються на дернових слаборозвинених, короткопрофільних, добре дренованих кам’янистих скелетних ґрунтах з високим вмістом гумусу і дрібнозему та зі значною домішкою рухляку або на змитих скелетних скельних субстратах на підстилаючих нейтрально-слабокислих ефузивних породах.

Поширення: в Європі – Паннонський та Континентальний біогеографічні регіони; в Україні – Паннонська лісостепова провінція.

Репрезентативність: А. Ступінь збереженості: В.

Присутність рідкісних та зникаючих видів: з Червоної книги України – Carduus collinus, Doronicum hungaricum, Chamaecytisus rochelii, Orchis militaris, Stipa transcarpatica; з Резолюції 6 Бернської конвенції – Iris hungarica (як Iris aphylla subsp. hungarica); з додатків II, IV Оселищної Директиви – Iris hungarica (як Iris aphylla subsp. hungarica).

Загрози: рудералізація; поступові сукцесійні зміни, що ведуть до заростання ділянок деревно-чагарниковою рослинністю, заміщення лучностепових угруповань рослинністю ксеротермних узлісь, рекреаційне навантаження, весняне випалювання, фітоінвазії.

Менеджмент: випас, осінньо-зимове випалювання, видалення самосіву дерев та чагарників, не властивих цим угрупованням, контроль за поширенням інвазійних видів рослин.

 Автор: Р.Я. Кіш