Біотопи України

EUNIS: E1.23 Meso-xerophile subcontinental meadow-steppes (Cirsio-Brachypodion) / Мезо-ксерофільні субконтинентальні лучні степи (Cirsio-Brachypodion).

Резолюція 4 Бернської конвенції: E1.2 Perennial calcareous grasslands and basic steppes / Багаторічні трав’яні кальцифітні угруповання та степи; Х18 Wooded steppe / Степи, що заростають лісом.

Додаток І Оселищної Директиви: 6210 Semi-natural dry grasslands and scrubland facies on calcareous substrates (Festuco-Brometalia) (*important orchid sites) / Напівприродні лучні степи, остепнені луки й чагарникові зарості на вапнякових субстратах (Festuco-Brometalia) (*оселища, важливі для орхідних); 6240*Sub-Pannonic steppic grasslands / Субпаннонські степові угруповання.

UkrBiotop: E2.121 Угруповання Carex humilis лісостепової зони на сухих збагачених карбонатами ґрунтах; E2.122 Різнотравно-злакові угруповання лучно-степової  рослинності на чорноземах; E2.124 Біотопи з домінуванням Stipa capillata на змитих чорноземах; E2.1252 Біотопи з домінуванням Stipa pennata, S. tirsa на чорноземах; E2.126 Біотопи з домінуванням Botriochloa ischaemum в місцях поверхневої ерозії ґрунтів; E2.231 Ксеротичні угруповання на лесових відслоненнях.

Зелена книга України: 88. Угруповання формації ковили волосистої (Stipeta capillatae). 89. Угруповання формації ковили вузьколистої (Stipeta tirsae); 96. Угруповання формації ковили пірчастої (Stipeta pennatae); 98. Угруповання формації ковили пухнастолистої (Stipeta dasyphyllae); 102. Угруповання формації осоки низької (Cariceta humilis).

Синтаксономія: Festuco-Brometea Br.-Bl. et Tx. ex Soó 1947, Festucetalia valesiacae Soó 1947, Festucion valesiacae Klika 1931.

Характерні види: вищі судинні рослини – Agrimonia eupatoria, Botriochloa ischaemum, Bromopsis inermis, Carex praecox, Centaurea jacea, C. scabiosa, Elytrigia intermedia, Euphorbia cyparissias, Festuca rupicola, F. valesiaca, Filipendula vulgaris, Fragaria viridis, Galium verum, Koeleria cristata, Knautia arvensis, Lotus corniculatus, Medicago falcata, Pimpinella saxifraga, Plantago media, Poa angustifolia, Ranunculus polyanthemos, Salvia pratensis, Scorzonera purpurea, Stipa capillata, S. pennata, Thalictrum minus, Thymus marschallianus, Trifolium montanum, Veronica chamaedrys. Всього характерних видів – 29; порогове значення – 5.

Структура: домінанти чагарникового ярусу – Chamaecytisus ruthenicus, Ch. austriacus, Spiraea crenata, S. hypericifolia; домінанти трав’яного ярусу – Botriochloa ischaemum, Bromopsis inermis, Carex praecox, C. melanostachya, Elytrigia intermedia, Festuca valesiaca, F. rupicola, Stipa capillata, S. dasyphylla, S. pennata, S. tirsa.

Екологічна характеристика. У лісостеповій зоні біотопи формуються у верхніх та середніх частинах середньокрутих схилів переважно південної експозиції. У степовій зоні – в нижній частині схилів здебільшого північної експозиції та у депресіях. Ґрунти – типові мало- та середньогумусні чорноземи, місця- ми еродовані, з високим вмістом карбонатів, що формуються на лесах та вапняках.

Поширення. в Європі – Континентальний та Степовий біогеографічні регіони; в Україні – Центральноєвропейська провінція; Східноєвропейська лісостепова провінція; Чорноморсько-Азовська степова провінція.

Репрезентативність: А. Ступінь збереженості: В.

Присутність рідкісних та зникаючих видів: з Червоної книги України – Adonis vernalis, Astragalus dasyanthus, Bulbocodium versicolor, Chamaecytisus albus, Ch. blockianus, Crocus reticulatus, Dracocephalum ruyschiana, Fritillaria ruthenica, Orchis militaris, O. morio (як Anacamptis morio), Pulsatilla patens, P. pratensis, Stipa capillata, S. dasyphylla, S. disjuncta, S. pennata, S. tirsa; з Резолюції 6 Бернської конвенції – Crambe tataria, Dracocephalum austriacum, Echium russicum, Iris hungarica (як Iris aphylla subsp. hungarica), Pulsatilla patens; з додатків II, IV Оселищної Директиви – Crambe tataria, Dracocephalum austriacum, Echium russicum, Iris hungarica (як Iris aphylla subsp. hungarica), Pulsatilla patens.

Загрози: безпосереднє знищення біотопів за рахунок оранки, заліснення чи забудови; заростання деревами та чагарниками в ході природної сукцесії; зміна структури фітоценозів за рахунок невчасного сінокосіння, регулярного весняного випалювання, деградація степів внаслідок перевипасу; зміна ценотичної структури угруповань внаслідок фітоінвазій, особливо – проникнення видів-трансформерів, зокрема Solidago canadensis, Phalacroloma annuum.

Менеджмент: випас, сінокосіння, осінньо-зимове випалювання, видалення самосіву дерев та чагарників, не властивих цим угрупованням, контроль за поширенням інвазійних видів рослин.

 Автор: Д.С. Винокуров