Біотопи України

EUNIS: E1.23 Meso-xerophile subcontinental meadow-steppes (Cirsio-Brachypodion) / Мезо-ксерофільні субконтинентальні лучні степи (Cirsio-Brachypodion).

Резолюція 4 Бернської конвенції: E1.2 Perennial calcareous grassland and basic steppes / Багаторічні трав’яні кальцифітні угруповання та степи; Х18 Wooded steppe / Степи, що заростають лісом.

Додаток І Оселищної Директиви: 6210 Semi-natural dry grasslands and scrubland facies on calcareous substrates (Festuco-Brometalia) (*important orchid sites) / Напівприродні ксерофітні трав`яні угруповання й чагарникові фації на вапнякових субстратах (Festuco-Brometalia) (*оселища, важливі для орхідних), 6240*Subpannonic steppic grasslands / Субпаннонські лучні степи та остепнені луки.

UkrBiotop: Е2.111 Угруповання Brachypodium pinnatum на свіжих та сухуватих рендзинах та чорноземах; Е2.112 Угруповання Carex humilis центральноєвропейського типу на сухих збагачених карбонатами ґрунтах (рендзинах); Е2.121 Угруповання Carex humilis лісостепової зони на сухих збагачених карбонатами ґрунтах; Е2.1251 Угруповання з домінуванням Stipa pulcherrima на лесах та карбонатах; E2.211 Угруповання з домінуванням різнотрав’я на карбонатних відкладах.

Зелена книга України: 83. Угруповання формації вівсюнця пустельного (Helictotrichoneta desertori); 95. Угруповання формації ковили найкрасивішої (Stipeta pulcherrimae); 102. Угруповання формації осоки низької (Cariceta humilis); 104. Угруповання формації сеслерії Хейфлерової (Seslerieta heufleranae).

Синтаксономія: Festuco-Brometea Br.-Bl. et Tx. ex Soo 1947, Brachypodietalia pinnati Korneck 1974, Cirsio-Brachypodion pinnati Hadač et Klika in Klika et Hadač 1944 (incl. Fragario viridis-Trifolion montani Korotchenko et Didukh 1997).

Характерні види: вищі судинні рослини – Ajuga genevensis, Anemone sylvestris, Anthericum ramosum, Betonica officinalis, Brachypodium pinnatum, Briza media, Bromopsis erecta, Bupleurum falcatum, Campanula glomerata, Carex humilis, C. michelii, C. tomentosa, Centaurea scabiosa, Cirsium pannonicum, Chamaecytisus austriacus, Dorycnium pentaphyllum, Filipendula vulgaris, Fragaria viridis, Hippocrepis comosa, Hypericum elegans, H. perforatum, Inula ensifolia, Knautia arvensis, Lembotropis nigricans, Linum catharticum, Luzula campestris, Pimpinella saxifraga, Prunella grandiflora, Salvia pratensis, S. verticillata, Senecio jacobaea, Stipa capillata, S. pennata, S. pulcherrima, Thalictrum minus, Thymus marschallianus, Trifolium montanum. Всього характерних видів – 37; порогове значення – 6.

Структура: домінанти чагарникового ярусу – Chamaecytisus austriacus, Ch. ruthenicus, Lembotropis nigricans; домінанти трав’яного ярусу – Brachypodium pinnatum, Carex humilis, Helictotrichon desertorum, Stipa pulcherrima, значну частку в складі травостою відіграє різнотрав’я; мохово-лишайниковий ярус виражений зазвичай слабо.

Екологічна характеристика. Біотопи формуються переважно на досить крутих (10–50°) схилах яружно-балкових систем або долин річок. На півночі ареалу можуть займати схили південних та східних експозицій, але переважно – північних та західних. На півночі лісостепової зони приурочені до верхніх частин схилів, на решті території – у різних частинах схилів до підніжжя. Материнськими породами переважно виступають вапняки та інші карбонатовмісні породи – мергелі, гіпс, крейда. Ґрунти переважно неглибокі, багаті на карбонати, з високим вмістом гумусу і досить високим рівнем рН.

Поширення: в Європі – Континентальний та Паннонський біогеографічні регіони, в Україні – Центральноєвропейська провінція (Гологоро-Кременецький кряж, Опілля, Покуття, Розточчя, Волинська Височина); Паннонська провінція (Закарпатська низовина); Східноєвропейська лісостепова провінція (в межах Західного, Північного та Центрального Поділля).

Репрезентативність: А. Ступінь збереженості: В.

Присутність рідкісних та зникаючих видів: з Червоної книги України – Adonis vernalis, Allium obliquum, Anemone narcissiflora, Astragalus dasyanthus, A. monspessulanus, Carlina cirsioides, C. onopordifolia, Chamaecytisus albus, Ch. blockianus, Crambe tataria, Cypripedium calceolus, Daphne cneorum, Dianthus pseudoserotinus, Euphorbia volhynica, Gymnadenia conopsea, Linum basarabicum, Orchis militaris, O. purpurea, O. ustulata (як Neotinea ustulata), Pulsatilla patens, Salvia cremenecensis, Senecio besserianus, Stipa pennata, S. pulcherrima, S. tirsa, Trifolium rubens; з Резолюції 6 Бернської конвенції – Adenophora lilifolia, Carlina onopordifolia, Crambe tataria, Cypripedium calceolus, Dracocephalum austriacum, Echium russicum, Iris hungarica (як Iris aphylla subsp. hungarica), Pulsatilla grandis, P. patens, Serratula lycopifolia; з додатків II, IV Оселищної Директиви – Adenophora lilifolia, Carlina onopordifolia, Crambe tataria, Cypripedium calceolus, Dracocephalum austriacum, Echium russicum, Iris hungarica (як Iris aphylla subsp. hungarica), Pulsatilla grandis, P. patens.

Загрози: розорювання, заліснення, неконтрольоване випалювання у весняний період, експансії чужорідних видів, перевипас, заростання деревно-чагарниковою рослинністю, терасування схилів та заліснення.

Менеджмент: помірний випас, сінокосіння, видалення самосіву дерев та кущів, за необхідності контрольоване випалювання, контроль за поширенням чужорідних видів рослин.

Автори: А.А. Куземко, Д.С. Винокуров