Біотопи України
М. МОРСЬКІ БІОТОПИ
М1 Зона субліторалі
М1.2 М’які та рухливі субстрати в зоні субліторалі
М1.2.1 Підводні луки морських трав / Submerged seagrass beds
EUNIS: A2.61 Seagrass beds on littoral sediments / Луки морських трав на осадах в зоні літоралі, A5.53 Sublittoral seagrass beds / Луки морських трав в зоні субліторалі. A5.542 Association with Potamogeton pectinatus / Угруповання з Potamogeton pectinatus, A5.545 Zostera beds in reduced salinity infralittoral sediments / Луки Zostera на відкладах в зоні інфраліторалі в місцях з пониженою солоністю (Перелічені категорії EINUS, що включають угруповання морських трав як в зоні літоралі, так і субліторалі; однак уздовж узбережжя України справжня літораль відсутня і угруповання морських трав локалізовані лише в субліторалі).
Резолюція 4 Бернської конвенції: A2.61 Seagrass beds on littoral sediments / Луки морських трав на осадах в зоні літоралі, A5 Sublittoral sediment / Відклади у субліторальній зоні.
Додаток І Оселищної Директиви: 1160 Large shallow inlets and bays / Великі мілководні затоки та бухти; 1110 Sandbanks which are slightly covered by sea water all the time / Піщані прибережні обмілини, що постійно вкриті незначним шаром морської води, 1130 Estuaries / Естуарії.
UkrBiotop: –
Зелена книга України: –
Синтаксономія: Zosteretea Pignatti 1953, Zosteretalia Beguinot ex Pignatti 1953, Zosterion marinae Br.-Bl. et Tx. ex Pignatti 1953, Nanozosterion noltii Den Hartog ex Mucina 2016; Ruppietea maritimae J. Tx. ex Den Hartog et Segal 1964, Ruppietalia J. Tx. ex Den Hartog et Segal 1964, Ruppion maritimae Br.-Bl. ex Westhoff in Bennema et al. 1943
Характерні види: вищі судинні рослини – Ruppia maritima, R. cirrhosa, Stuckenia pectinata, Zannichellia palustris, Zostera marina, Z. noltii. Всього характерних видів – 6; порогове значення – 1.
Екологічна характеристика. Тут і далі до «морських трав» (seagrass) відносимо не лише види камки (Zostera spp.), але й інших представників квіткових рослин, що формують підводні (занурені) заростеві угруповання уздовж морських берегів. Біотоп поширений в прибережних морських акваторіях на мулистих і мулисто-піщаних ґрунтах, переважно на глибинах 0.3-5 м (а при високій прозорості вод – до 10-15 м) в умовах різної мінералізації. Зазвичай домінантами фітоценозів є Zostera marina та Z. noltii, які утворюють підводні луки. На пухких ґрунтах (пісок та мілкий гравій) на невеликій глибині іноді домішується Zannichellia palustris, Ruppia maritima та R. cirrhosa; у розпріснених районах з’являється Stuckenia pectinata. Флористичний склад фітоценозів також включає макроводорості, більшість з яких епіфітують на листках та іноді на кореневищах камки або трапляються і вигляді неприкріплених таломів.
Поширення: в Європі – Атлантичний, Середземноморський, Чорноморський біогеографічні регіони (в Атлантичному океані Zostera spp. трапляється на узбережжі Британії, в Північному та Балтійському морях. У Середземному морі Z. marina, Z. noltii та інші морські трави утворюють підводні луки лише в місцях із пониженою солоністю – в прибережних лагунах, дельтах річок і невеликих затоках); в Україні – Чорноморсько-Азовська степова підпровінція та Кримсько-Новоросійська підпровінція (узбережжя Чорного та Азовського морів, у лагунах та бухтах із піщаними та мулистими ґрунтами – Тендровська, Ягорлицька, Джарилгацька, Каркінітська затоки, у бухтах Тарханкутського півострова, Каламітська затока, Феодосійська бухта, Керченська протока, піщані бухти та лимани північної частини Азовського моря (Арабатська та Казантипська затоки, північна частина Сиваша тощо)).
Репрезентативність: А. Ступінь збереженості: В.
Присутність рідкісних та зникаючих видів: з Червоної книги України – Cladophora dalmatica, C. vadorum, Cladophoropsis membranacea, Stilophora rhizodes, Dasyopsis apiculata, Stylonema alsidii, Chroodactylon ornatum, Laurencia coronopus, Spermatochnus paradoxus, Cladostephus spongiosis f. verticillatus, Callithamnion granulatum; з Резолюції 6
Бернської конвенції – не виявлені; з додатків II, IV Оселищної Директиви – не виявлені.
Загрози: неконтрольована рекреація, забруднення, трансформація гідрологічного режиму та фрагментація і знищення оселищ через гідробудівніцтво, видобуток піску; є дані про масові відмирання камки внаслідок епіфітотій.
Менеджмент: регуляція антропогенного навантаження, моніторинг хімічного складу та стану забруднення води, заборона видобутку піску.
Автор: С.С. Садогурська.
