Біотопи України

Характерні види: вищі судинні рослини – Carex sempervirens, Сarduus kerneri, Centaurea kotschyana, Festuca inarmata, F. saxatilis, F. versicolor, Linum extraaxillare, Polygala amblyptera, Saxifraga paniculata, Senecio carpaticus, Sesleria coerulans, Silene dubia, Thymus pulcherrimus; мохоподібні – Tortella tortuosa. Всього характерних видів – 14; порогове значення – 7.

Структура: домінанти трав’яного ярусу – Carex sempervirens, Festuca inarmata, F. saxatilis, F. versicolor, Sesleria coerulans.

Екологічна характеристика. Формуються на сонячних відносно сухих щебенистих місцях і добре аерованих ґрунтах серед відслонень карбонатовмісних порід, у депресіях, розщілинах, в місцях акумуляції дрібноуламкового матеріалу. Також трапляються у теплих місцезростаннях з багатими карбонатними ґрунтами (рендзинами), які формуються серед відслонень вапнякових порід, на сухих схилах південно-східної, південної та південно-західної експозицій. Включення уламків та дрібнозему вапняку забезпечує цим ґрунтам добрі фільтраційні властивості, нейтральну реакцію ґрунтового середовища та насиченість вбирного комплексу. Біотопи невеликі за площею, флористичний склад багатий, мінливий, залежить від едафічних факторів, передусім щебенистості ґрунту, висоти над рівнем моря. Більшість видів належать до різнотрав’я, а за життєвими формами до гемікриптофітів та хамефітів, багато серед них і типових хазмофітів властивих для скельних угруповань. Добре представлені у їхньому складі аркто-альпійські та альпійські елементи флори. Травостій нерівномірний, розміщений ґрупами у проміжках скель, нагромадженнях щебеню. Трапляються в діапазоні висот 1400–2020 м н. р. м.

Поширення: в Європі – Альпійський біогеографічний регіон; в Україні – Мармаросько-Чорногірсько-Свидовецький округ Карпатсько-Альпійської гірської провінції (гірські масиви Свидовець, Чорногора, Чивчини, Мармароські Альпи).

Репрезентативність: В. Ступінь збереженості: В.

Присутність рідкісних та зникаючих видів: з Червоної книги України – Aconitum jacquinii, Anemone narcissiflora, Antennaria carpatica, Aquilegia nigricans, Anthemis carpatica, Aster alpinus, Astragalus krajinae, Bellardiochloa violaceae, Botrychium lunaria, Bupleurum ranunculoides, Campanula kladniana, Callianthemum coriandrifolium, Coeloglossum viride, Crocus heuffelianus, Delphinium elatum, Dianthus speciosus, Doronicum stiriacum, Dryas octopetala, Epipactis atrorubens, Erigeron alpinus, E. atticus, Festuca saxatilis, Genista rupestris, Gentiana acaulis, G. nivalis, Gymnаdenia conopsea, Hedуsarum hedуsaroides, Huperzia selago, Jovibarba hirta, Leontopodium alpinum, Lilium martagon, Lloidia serotina, Minuartia oxypetala, Nigritella carpatica, Orchis signifera, Pedicularis oederi, Pinguicula alpina, Poa rehmannii, Primula halleri, P. minima, Pseudorchis albida, Pulsatilla scherfelii, Ptarmica tenuifolia, Ranunculus thora, Rhodiola rosea, Rhododendron myrtifolium, Salix alpina, Saussurea discolor, Saxifraga luteo-viridis, Selaginella selaginoides, Silenanthe zawadskii, Traunsteinera globosa, Trifolium badium, Veronica aphylla, V. bellidioides, V. fruticans; з Резолюції 6 Бернської конвенції – Campanula serrata, Poa deylii (як Poa granitica subsp. disparilis); з додатків II, IV Оселищної Директиви – Campanula serrata.

Загрози: рекреаційне навантаження, безпосереднє прилягання туристичних стежок і маршрутів, нерегульований пішохідний та екстремальний туризм, сильватизація місцезростань, надмірний випас.

Менеджмент: стабільний в умовах невтручання.

Автори: І.І. Чорней, Р.Я. Кіш, Д.М. Якушенко.