Український геоботанічний сайт

Біотопи України

Т. ТРАВ’ЯНІ БІОТОПИ

Т3. Вологі трав’яні біотопи

Т3.2 Вологі луки пасовищного використання

EUNIS: E3.44 Flood swards and related communities / Заливні луки і пов’язані з ними угруповання.

Резолюція 4 Бернської конвенції: E3.4 Moist or wet eutrophic and mesotrophic grassland / Мокрі або вологі евтрофні і мезотрофні луки.

Додаток І Оселищної Директиви:

UkrBiotop: E1.111 Щучникові луки, що формуються в умовах закислення ґрунту в негативних формах рельєфу; E1.24 Нітрофіковані пасовища.

Зелена книга України: –

Синтаксономія: Molinio-Arrhenatheretea Tx. 1937, Potentillo-Polygonetalia avicularis Tx. 1947, Potentillion anserinae Tx. 1947, Loto tenuis-Trifolion fragiferi Westhoff et DenHeld ex de Foucault 2009; Filipendulo ulmariae-Lotetalia uliginosi Passarge 1975, Mentho longifoliae-Juncion inflexi T. Müller et Görs ex de Foucault 2009.

Характерні види: вищі судинні рослини Agrostis stolonifera, Alopecurus geniculatus, Carex hirta, Deschampsia cespitosa, Festuca arundinacea, Juncus inflexus, J. gerardii, Mentha longifolia, M. pulegium, Potentilla anserina, P. reptans, Ranunculus repens, Rumex crispus, Trifolium fragiferum, T. repens. Всього характерних видів – 15; порогове значення – 4.

 

Екологічна характеристика. Заплавні та низинні луки, що формуються на рівнинних та знижених ділянках центральної та притерасної заплави, значно рідше у міжгривних зниженнях прируслової заплави; поза заплавами трапляються на знижених ділянках річкових терас, вододільних зниженнях, по днищах ярів та балок, на осушених долинних болотах. Часто поширені в заплавах, що зазнали впливу осушувальної меліорації.. Приурочені до ділянок з торф’яно-глейовими, лучними, дерново-лучними, лучно-болотними, дерново-підзолистими сильно оглеєними ґрунтами із застійним зволоженням, часто злегка засоленими різного механічного складу та широким діапазоном рН ґрунтового розчину, але частіше нейтральним або слаболужним, інколи з незначним хлоридним засоленням. Утворюються на місці свіжих і вологих лук в умовах інтенсивного пасовищного використання, що призводить до погіршення повітряно-водного режиму ґрунту, часто супроводжується утворенням скотобійних купин.

Поширення: в Європі – Атлантичний, Бореальний, Континентальний, Паннонський, Середземноморський, Степовий біогеографічні регіони; в Україні – Центральноєвропейська широколистянолісова, Східноєвропейська лісова, Паннонська лісостепова, Східноєвропейська лісостепова провінції, дуже рідко на півночі Понтичної степової провінції.

Репрезентативність: А. Ступінь збереженості: В.

Присутність рідкісних та зникаючих видів: з Червоної книги УкраїниCarex buxbaumii, C. davalliana, C. dioica, C. secalina, Dactylorhiza incarnata, D. maculata, D. majalis, Epipactis palustris, Gladiolus imbricatus, G. tenuis, Gymnadenia conopsea, Orchis laxiflora (як Anacamptis laxiflora), O. palustris (як A. palustris), Schoenus ferrugineus; з Резолюції 6 Бернської конвенціїOstericum palustre (як Angelica palustris); з додатків II, IV Оселищної ДирективиOstericum palustre (як Angelica palustris).

Загрози: заростання деревно-чагарниковою рослинністю внаслідок припинення традиційного пасовищного використання угідь, перевипас, фітоінвазії.

Менеджмент: помірний випас.

Автор: А.А. Куземко.