Біотопи України

EUNIS: E1.45 Sub-Mediterranean Artemisia steppes / Субсередземноморські полинові степи.

Резолюція 4 Бернської конвенції: –

Додаток І Оселищної Директиви: частково 62CО Ponto-Sarmatic steppes / Понтично-Сарматські степи.

UkrBiotop: E2.2131 Біотопи ксеротичних угруповань на елювіальних відкладах, глинистих відслоненнях; E2.2132 Біотопи ксеротичних угруповань на коричневих щебенистих ґрунтах та елювіальних відкладах.

Зелена книга України: –

Синтаксономія: Festuco-Brometea Br.-Bl. et Tx. ex Soó 1947, Tanaceto achilleifolii-Stipetalia lessingianae Lysenko et Mucina in Mucina et al. 2016, Tanaceto millefolii-Galatellion villosae Vynokurov in Kolomiichuk et Vynokurov 2016; Festucetalia valesiacae Soó 1947; Artemisio tauricae-Festucion Korzhenevsky et Klyukin 1991.

Характерні види: вищі судинні рослини – Agropyron pectinatum, A. ponticum, Artemisia lerchiana, A. taurica, Bromus squarrosus, Camphorosma monspeliaca, Ceratocephala testiculata, Crupina vulgaris, Elytrigia nodosa, Festuca valesiaca, Kochia prostrata, Krascheninnikovia ceratoides, Poa bulbosa, P. sterilis, Stipa capillata, Xeranthemum annum. Всього характерних видів – 17; порогове значення – 4.

Cтруктура: домінанти трав’яного ярусу – Agropyron pectinatum, A. ponticum, Anisantha sterilis, Artemisia lerchiana, A. taurica, Botriochloa ischaemum, Camphorosma monspeliaca, Elytrigia nodosa, Festuca valesiaca, Galatella villosa, Kochia prostrata, Poa bulbosa, P. sterilis.

Екологічна характеристика. Біотопи формуються на сухих крутих (40–70º) схилах різної експозиції по берегах морів та приморських  лиманів, на крайньому півдні України. Приурочені до лесових відслонень, глинистих сланців зі щебенистими змитими погано розвинутими коричневими ґрунтами на елювіальних відкладах із слідами засолення, де спостерігаються процеси ерозії. Клімат сухий від субсередземноморського до степового.

Поширення: в Європі – Середземноморський та Степовий біогеографічні регіони (на крайньому сході, на межі степової та пустельної зон); в Україні – Чорноморсько-Азовська степова провінція. Це екстразональні біотопи, поширені на крайньому півдні по берегах Чорного та Азовського морів та приморських лиманів (Тилігульський, Березанський, Дніпро-Бузький та ін.) та фрагментарно у межах нижнього поясу Гірського Криму (до 450 м н.р.м), але найбільші площі займають у східній частині, де є типовими для відкритих, еродованих схилів.

Репрезентативність: B. Ступінь збереженості: В.

Присутність рідкісних і зникаючих видів: з Червоної книги України – Atraphaxis replicata, Matthiola fragrans, Stipa capillata, Tulipa schrenkii; з Резолюції 6 Бернської конвенції – не виявлені; з додатків ІІ і IV Оселищної Директиви – не виявлені.

Загрози: забудова прибережних ділянок та рекреаційне навантаження, терасування схилів, фітоінвазії неаборигенних видів, зокрема Anisantha tectorum.

Менеджмент: заборона забудови та контроль рекреаційного навантаження. 

Автори: Я.П. Дідух, Д.С. Винокуров