Український геоботанічний сайт

Біотопи України

М. МОРСЬКІ БІОТОПИ

М1 Зона субліторалі

М1.1 Скелі та інші тверді субстрати в зоні субліторалі

М1.1.3 Макрозообентос на скелях та інших твердих субстратах в зоні субліторалі / Macrozoobenthos communities of the sublittoral zone

EUNIS: A3.24 Faunal communities on moderate energy infralittoral rock / Угруповання безхребетних на інфораліторальних скелях, із середньою силою дії хвиль; A3.35 Faunal
communities on low energy infralittoral rock / Угруповання безхребетних на інфораліторальних скелях, із низькою силою дії хвиль; A4 Circalittoral rock and other hard substrata / Скелі та інші тверді субстрати в зоні циркаліторалі (нижня сублітораль).
Резолюція 4 Бернської конвенції: A3 Infralittoral rock and other hard substrata / Скелі та інші тверді субстрати в зоні інфраліторалі (верхня сублітораль); A4 Circalittoral rock and other hard substrata / Скелі та інші тверді субстрати в зоні циркаліторалі (нижня сублітораль).
Додаток І Оселищної Директиви: 1170 Reefs / Рифи.
UkrBiotop: –
Зелена книга України: –

Синтаксономія: –

Характерні види: молюски Mytilus galloprovincialis; губки Dysidea spp., Halichondria spp., Haliclona spp.; асцидії Ascidiella aspersa, Ciona intestinalis, Molgula manhattensis.

Структура: не виражена.

Екологічна характеристика. Біотоп приурочений до твердих субстратів зони субліторалі. Для цього оселища характерне домінування морських безхребетних: двостулкових молюсків, губок, асцидій та мохуваток, що формують щільні мати, та практично повна відсутність макроводоростей. Найхарактерніший для зони циркаліторалі, що починається від нижньої межі розповсюдження фотофільних макрофітів (від 10-15 м в залежності від кількості світла). Багато видів є рідкісними та зустрічаються лише в цьому середовищі існування. На глибині 10-20 м формуються угруповання з домінуванням мідій Mytilus galloprovincialis, біомаса яких може сягати до 6-10 кг/м2. Зрідка можуть зустрічатися деякі червоні водорості, що витримують низький
рівень освітлення. Оселище відіграє важливу роль у процесах біофільтрації прибережних акваторій, створює умови для нересту багатьох видів риб та є важливою частиною харчових ланцюгів.

Поширення: в Європі – Атлантичний, Середземноморський, Чорноморський біогеографічні регіони (поширені уздовж узбережжя Середземного моря та Атлантичного океану в місцях наявності твердих субстратів на великій глибині із низким рівнем освітлення); в Україні - Чорноморсько-Азовська степова підпровінція та Кримсько-Новоросійська підпровінція (узбережжя Чорного та Азовського морів в місцях виходу скель).

Репрезентативність: B. Ступінь збереженості: В.

Присутність рідкісних та зникаючих видів: з Червоної книги України – не виявлені; з Резолюції 6 Бернської конвенції – не виявлені; з додатків II, IV Оселищної Директиви – не виявлені.

Загрози: основними загрозами є забруднення, трансформація гідрологічного режиму та фрагментація і знищення оселищ через видобуток піску; популяція чорноморської мідії сильно скорочується через неконтрольовану заготівлю, а також поширеня інвазійного молюска рапани, що живиться двостулковими молюсками.

Менеджмент: заборона промислового лову мідій драгою, контроль інвазійного молюска рапани.

Автор: С.С. Садогурська.