Біотопи України

EUNIS: A3.23A Mediterranean and Pontic Association with Cystoseira crinita / Середземноморські та Чорноморські угруповання Cystoseira crinitа; A3.23M Pontic association with Cystoseira barbata and Ulva rigida / Чорноморські угруповання із Cystoseira barbata та Ulva rigida; A3.128 Pontic Cystoseira barbata on exposed cobbles, boulders and bedrock mixed with and scoured by sand / Чорноморська Cystoseira barbata на гальці, гравії та скелях, засипаних піском.
Резолюція 4 Бернської конвенції: як частина вищого рангу A3 Infralittoral rock and other hard substrata / Скелі та інші тверді субстрати в зоні інфраліторалі (верхня сублітораль).
Додаток І Оселищної Директиви: 1170 Reefs / Рифи.
UkrBiotop: –
Зелена книга України: –

Синтаксономія: Cystoseiretea Giaccone 1965, Cystoseiretalia Molinier 1960, Cystoseirion crinitae Molinier 1960.

Характерні види: водорості – Cystoseira barbata, C. crinita. Всього характерних видів – 2; порогове значення – 1.

Структура: В угрупованнях цистозіри зазвичай виділяється два-три вертикальні яруси. Верхній ярус сформований цистозірою та її багаточисельними епіфітами; нижні яруси сформовані Cladostephus spongiosis f. spongiosus, C. spongiosis f. verticillatus, Phyllophora crispa, Corallina granifera.

Екологічна характеристика. Фітоценози бурої водорості цистозіри у відкритих берегів України формують на твердих кам’янистих ґрунтах в зоні супраліторалі рослинний пояс і займають найширшу зону фіталі – від 0,5 до 20 м. Надають перевагу прозорим водам із низьким рівнем евтрофування. Зарості цистозири утворюють багатоярусні фітоценози, найбільш багаті за видовим та кількісним складом водоростей. С. barbata та С. crinita відіграють важливу роль у забезпеченні середовища проживання і харчування та створюють основу морських донних екосистем Чорного моря та деяких районів Азовського моря.

Поширення: в Європі – Атлантичний, Середземномрський, Чорноморський біогеографічні регіони. В басейні Середземного моря види роду Cystoseira формують основу донних фітоценозів та є ключовими для прибережних екосистем. Вони утворюють «підводні ліси» натвердих ґрунтах, однак останні десятиліття їхні зарості демонструють стійку тенденцію до критичного скорочення; в Україні – Чорноморсько-Азовська степова підпровінція та Кримсько-Новоросійська підпровінція (узбережжя Чорного та Азовського морів на твердих ґрунтах: узбережжя Кримського півострова, є окремі локалітети в Тілігульському лимані, Джарилгацькій затоці, на о. Зміїному).

Репрезентативність: А. Ступінь збереженості: В.

Присутність рідкісних та зникаючих видів: з Червоної книги України – Callithamnion granulatum, Chroodactylon ornatum, Cladophora dalmatica, C. vadorum, Cladophoropsis membranacea, Cladostephus spongiosis f. spongiosus, C. spongiosis f. verticillatus, Dasyopsis apiculata, Ectocarpus siliculosus var. hiemalis, Laurencia coronopus, Osmundea hybrida, Punctaria tenuissima, P. latifolia, Sphacelaria saxatilis, Stylonema alsidii, Stilophora
rhizodes; з Резолюції 6 Бернської конвенції – не виявлені; з додатків II, IV Оселищної Директиви – не виявлені.

Загрози: забруднення води, фрагментація та трансформація прибережних біотопів, неконтрольована рекреація на узбережжі, гідротехнічне будівництво тощо.

Менеджмент: регуляція антропогенного навантаження, моніторинг хімічного складу і стану забруднення води.

Автор: С.С. Садогурська.