Біотопи України

EUNIS: H5.3 Sparsely- or un-vegetated habitats on mineral substrates not resulting from recent ice activity / Оселища з розрідженою рослинністю або без рослинності на мінеральних субстратах, які не є результатом недавньої діяльності льоду.
Резолюція 4 Бернської конвенції:–
Додаток І Оселищної Директиви: –
UkrBiotop: H:2.222 Eкотопи елювіально-денудаційних відкладів (бедлендів).
Зелена книга України: –

Синтаксономія: Festuco-Puccinellietea Soó ex Vicherek 1973, Halo-Agropyretalia Ferrari et Speranza 1975, Atraphaxo-Capparion Korzhenevskii 1992; Therosalicornietea Tx. in Tx. et Oberd. 1958, Camphorosmo-Salicornietalia Borhidi 1996, Thero-Camphorosmion annuae Vicherek, 1973; Rhizocarpetea geographici Wirth 1972, Rhizocarpetalia geographici Klement 1950, Caloplacion irrubescentis Llimona et Egea in Egea in Llimona 1987.

Характерні види: вищі судинні рослини – Agropyron ponticum, Atraphaxis replicata, Capparis herbacea, Camphorosma monspeliaca, Cynanchum acutum, Elytrigia elongata, E. nodosa, Glaucium corniculatum, Kochia prostrata, Nitraria schoberi, Peganum harmala, Salsola soda, Zygophyllum fabago; лишайники – Buellia sequax, Caloplaca rubelliana, C. micromontana, Catillaria atomarioides. Всього характерніх видів – 17, порогове значення – 5 (в т.ч. лишайники – 1).

Структура: домінанти трав'яного ярусу – Capparis herbacea, Salsola soda, Zygophyllum fabago, Nitraria schoberi, Cynanchum acutum, Seseli dichotomum, Elytrigia elongata, Agropyron ponticum, Camphorosma monspeliacа, Kochia prostrata; домінанти лишайникового ярусу – Сaloplaca rubelliana.

Екологічна характеристика. Біотоп являє собою сухі еродовані круті схили, складені із мулувато-пилуватих важкосуглинистих водонепроникних порід з включеннями гальки, пісковиків, що розмиваються, у місцях активної ерозії. Характерною особливістю є підвищений ступінь хлоридно-карбонатного засолення, внаслідок чого щільний мулисто-пилуватий субстрат при незначній кількості опадів (350–450 мм), високій температурі (середньорічна 11,9–12,5 °С, середньо липнева 22–23 °С, середньо січнева (лютнева) – 0 – +2 °С) середземноморського клімату не промиваєтся.

Поширення: в Європі – Середземноморський, Чорноморський, Степовий біогеографічні регіони, в Україні – Судацько-Феодосійський район Гірськокримського округу Евксинської провінції.

Репрезентативність: С. Ступінь збереженості: В.

Присутність рідкісних та зникаючих видів: з Червоної книги України – Astragalus setosulus, Atraphaxis replicata, Cleome ornithopodoides, Nitraria schoberi, Tulipa biflora; з Резолюції 6 Бернської конвенції – Astragalus setosulus; з додатків II, IV Оселищної Директиви – не виявлені.

Загрози: випас, рекреація, будівництво, розробка кар'єрів.

Менеджмент: стабільний в умовах невтручання.

Автори: Я.П. Дідух, О.Є. Ходосовцев.