Біотопи України

Характерні види: зазвичай біотоп позбавлений рослинності.

Структура: не виражена.

Екологічна характеристика. Біотоп займає нижню частину піщаної супраліторалі, яка є вологою унаслідок постійної дії морських хвиль. Знаходиться вище урізу води в зоні розсіювання хвилеприбійного потоку. Зазвичай представлена вузькою смугою 1–2 м завширшки, ширина якої постійно змінюється залежно від сили хвиль. Морська вода тут рухається по пляжу вгору, тобто проти градієнту гравітації, а потім стікає назад в море. Оселище часто збагачене відкладеними водою органічними матеріалами, проте мінеральні форми азоту не накопичуються через вимивання. Біотоп характеризується екстремальними умовами, через постійну рухливість піску та значне засолення. Рослинний покрив відсутній. Лише іноді у верхній її частині трапляються однорічники Cakile euxina та Salsola kali subsp. pontica.

Поширення: в Європі – Атлантичний, Середземноморський, Степовий, та Чорноморський біогеографічні регіони; в Україні – Чорноморсько-Азовська степова підпровінція: Дунай-Дністровський, Одеський, Нижньодніпровський, Дніпровсько-Азовський, Приазовський, Присиваський, Центральнокримський, Керченсько-Таманський округи). Поширені вузькою смугою вздовж узбережжя Чорного та Азовського морів, яка часто переривається, як природним чином – кам’янистими берегами, лесово-глинистим кліфом, солончаками тощо, так і антропогенними – забудова, берегоукріплюючі конструкції тощо.

Репрезентативність: А. Ступінь збереженості: В.

Присутність рідкісних та зникаючих видів: занесені до Червоної книги України –Glaucium flavum; з Резолюції 6 Бернської конвенції – не виявлені, з додатків ІІ і IV Оселищної Директиви – не виявлені.  

Загрози: забудова та укріплення берегів, надмірне рекреаційне навантаження, засмічення твердим сміттям.

Менеджмент: моніторинг дотримання законодавства щодо прибережної морської захисної смуги, регулювання рекреаційного навантаження, прибирання сміття.

Автор: І.І. Мойсієнко.