Біотопи України

EUNIS: H3.25 Alpine and sub-Mediterranean calcareous cliffs / Альпійські і субсередемноморські карбонатні скелі.
Резолюція 4 Бернської конвенції: H3.2 Basic and ultra-basic inland cliffs / Оснóвні та ультраоснóвні неприморські скелі.
Додаток І Оселищної Директиви: 8210 Calcareous rocky slopes with chasmophytic vegetation / Карбонатні скелясті схили з хазмофітною рослинністю.
UkrBiotop: Карбонатні скелясті схили з хазмофітною рослинністю.
Зелена книга України: –

Синтаксономія: Asplenietea trichomanis (Br.-Bl. in Meier et Br.-Bl. 1934) Oberd. 1977, Potentilletalia caulescentis Br.-Bl. in Br.-Bl. et Jenny 1926, Gypsophilion petraeae Borhidi et Pocs in Borhidi 1958; Clauzadeetea immersae Roux ex Roux 2009; Thelidietalia decipientis Roux ex von Brackel 1993; Aspicilion coeruleae Roux 1978.

Характерні види: вищі судинні рослини – Asplenium ruta-muraria, A. viride, Cystopteris fragilis, Campanula carpatica, Saxifraga luteo-viridis, Silenanthe zawadskii, Trisetum alpestre; лишайники – Hymenelia epulotica, Thelidium decipiens. Всього характерних видів – 7 (у т.ч. лишайників – 2), порогове значення – 3 (у т. ч.лишайників – 1).

Структура: домінанти трав’яного ярусу – Asplenium ruta-muraria, Saxifraga paniculata, Silene dubia, Trisetum alpestre; домінанти моховового ярусу – Distichium capillaceum, Tortella tortuosa; домінанти лишайникового ярусу – Thelidium decipiens.

Екологічна характеристика. Інтразональні хазмофітні біотопи, які об’єднують піонерні угруповання, що приурочені до слабовивітрених вапнякових скель, де в щілинах і на карнизах акумулюється органо-дрібноземний матеріал. Вони займають невеликі за площею ділянки на вертикальних скельних поверхнях різної експозиції, як затінених, так і відкритих, у щілинах, на полицях. Характерна особливість біотопів – значна роль у їхньому формуванні папоротеподібних. Видовий склад залежить від освітленості та зволоженості екотопів. На теплих скелях південної й південно-західної експозицій переважають ксеромезофіти, на затінених і зволожених – формується добре розвинений моховий покрив, покриття якого сягає 90%.

Поширення: в Європі – Альпійський біогеографічний регіон; в Україні – Карпатсько-Альпійська гірська провінція.

Репрезентативність: А. Ступінь збереженості: В.

Присутність рідкісних та зникаючих видів: з Червоної книги України – Aconitum jaquinii, Antennaria carpatica, Anemone narcissiflora, Aquilegia nigricans, Aster alpinus, Astragalus krajinae, Biscutella laevigata, Campanula carpatica, Coeloglossum viride, Crepis jacquinii, Cystopteris alpina, Delphinium elatum, Draba aizoides, Dryas octopetala, Epipactis atrorubens, Erigeron alpinus, Festuca saxatilis, Hedуsarum hedуsaroides, Leontopodium alpinum, Minuartia oxypetala, Hupersia selago, Jovibarba hirta, Leontopodium alpinum, Lloidia serotina, Ptarmica tenuifolia, Pulsatilla scherfelii, Ranunculus thora, Rhodiola rosea, Saxifraga carpatica, S. luteo-viridis, Selaginella selaginoides, Silenanthe zawadskii, Veronica aphylla, V. fruticans; з Резолюції 6 Бернської конвенції – не виявлені; з додатків II, IV Оселищної Директиви – не виявлені.

Загрози: сильватизація, екстремальний туризм.

Менеджмент: стабільний в умовах невтручання.

Автори: І.І. Чорней, А.І. Токарюк, О.Є. Ходосовцев.