Біотопи України
К. КАМ’ЯНИСТІ ВІДСЛОНЕННЯ ТА ІНШІ БІОТОПИ ЗІ СЛАБОРОЗВИНЕНИМ РОСЛИННИМ ПОКРИВОМ
К1 Скелі та осипища силікатних порід
К1.4 Вулканічні відслонення та осипища / Volcanic outcrops and screes
EUNIS: Н2.3 Temperate-montane acid siliceous screes / Кислі силікатні осипища помірногірського поясу; H3.1 Acid siliceous inland cliffs / Кислі силікатні континентальні скелі.
Резолюція 4 Бернської конвенції: Н2.3 Temperate-montane acid siliceous screes / Киcлі силікатні осипища помірно-гірського поясу; H3.1 Acid siliceous inland cliffs / Кислі силікатні континентальні скелі.
Додаток І Оселищної Директиви: 8220 Chasmophytic vegetation on siliceous rocky slopes.
UkrBiotop: H:1.131 Скельні біотопи епілітних лишайникових та хазмофітних угруповань навулканічних породах H:1.132 Біотопи cкельних відслонень габродіабазів, роговиків у комплексі з угрупованнями лишайників; H:1.133 Біотопи на конгломератах у комплексі з епілітними лишайниками.
Зелена книга України: –
Синтаксономія: Asplenietea trichomanis (Br.-Bl. inMeier et Br.-Bl. 1934) Oberd. 1977, Asplenietalia septentrionalo-cuneifolii Mucina et Theurillat 2015, Asplenion septentrionalis Gams ex Oberd. 1938; Rhizocarpetea geographici Wirth 1972, Rhizocarpetalia Klement 1949, Pertusarion leucosorae Egea et Llimona 1987, Rinodino confragosae-Rusavskietalia elegantis Creveld in Bültmann et al. 2015; Roccelletea phycopsis Egea ex Egea 2015; Roccelletalia fuciformis Egea ex Egea 2015, Lecanographion monstrosae Egea ex Egea 2015.
Характерні види: вищі судинні рослини – Seseli gummiferum, Notholaena marantae, Scariola viminea; лишайники – Caloplaca neotaurica, Protoparmelia montagnei, Tornabea scutellifera, Xanthoria calcicola. Всього характерних видів – 8, порогове значення – 2 види вищих судинних рослин, 1 вид лишайників.
Структура: домінанти трав'яного ярусу – Asplenium septentrionale, A. trichomanes, Potentilla geoides, Teucrium chamaedrys, Genista scythica, Cerastium tauricum, Erophila praecox, Veronica dillenii, Aira elegans, Rumex acetosella; домінанти лишайникового ярусу – Protoparmelia montagnei, Roccella phycopsis, Xanthoria calcicola.
Екологічна характеристика. Біотоп являє собою комплекс угруповань епілітних лишайників та хазмофітних судинних рослин, які заселяють скельні відслонення, обриви, кам’яні глиби, сформовані в процесі обвалів, представлений різними кристалічними породами (граніти, гнейси, пегматити, роговики, габро-діабази пісковики, конгломерати). У заглибленнях рельєфу зі складним профілем накопичується щебенистий субстрат. рН близька до нейтральної. У нижній частині гір клімат субсередземноморський. Середньорічна температура 13–14 °С, середньолютнева +3 –
+1 °С, середня липня 24–25°С, середньорічна кількість опадів 500–550 мм, більшість яких випадає взимку. Умови дуже сухі, ксеротичні, субстрат сильно прогрівається і формуються екстремальні умови для існування багатьох видів. У верхній частині гір клімат гумідний, субконтинентальний. Середньорічна температура коливається від +5 до +9 °С, середньосічнева – від –1 до –4 °С, середня липня 17–19,8 °С. Річна кількість опадів 500–800 мм, більшість яких випадає в холодну пору року.
Поширення: в Європі – Макаронезійський, Середземноморський, Степовий, Чорноморський біогеографічні регіони; в Україні – Евксинська провінція (південний макросхил Кримських гір) та Понтична степова провінція (о. Зміїний, Одеська обл.).
Репрезентативність: А. Ступінь збереженості: А.
Присутність рідкісних та зникаючих видів: з Червоної книги України – Anogramma leptophylla, Asplenium billotii, Astragalus setosulus, Brassica taurica, Notholaena marantae, Roccella phycopsis, Stachys angustifolia; з Резолюції 6 Бернської конвенції – Astragalus setosulus, Brassica taurica (як Brassica sylvestris subsp. taurica); з Додатків II, IV Оселищної Директиви – не виявлені.
Загрози: рекреація.
Менеджмент: стабільний в умовах невтручання.
Автори: Я.П.Дідух, О.Є. Ходосовцев.
