Біотопи України
П. ПРИМОРСЬКІ БІОТОПИ
П4 Приморські відслонення м’яких порід / Seacoast outcrops of soft rocks
EUNIS: B.3.4 Soft sea-cliffs, often vegetated / Приморські відслонення м’яких порід, часто з розвинутою рослинністю.
Резолюція 4 Бернської конвенції: –
Додаток І Оселищної Директиви: –
UkrBiotop: –
Зелена книга України: 105. Угруповання формації солодки голої (Glycyrrhiseta glabrae).
Синтаксономія: Artemisietea vulgaris Lohmeyer et al. in Tx. ex von Rochow 1951, Agropyretalia intermedio-repentis T. Müller et Görs 1969, Convolvulo arvensis-Agropyrion repentis Görs 1967; Festuco-Puccinellietea Soó ex Vicherek 1973, Artemision maritimae Micevski 1970; Glycyrrhizetalia glabrae Golub et Mirkin in Golub 1995, Glycyrrhizion glabrae Golub et Mirkin in Golub 1995; Cakiletea maritimae Tx. et Preising in Tx. ex Br.-Bl. et Tx. 1952, Thero-Atriplicetalia Pignatti 1953, Euphorbion peplidis Tx. ex Oberd. 1952.
Характерні види: вищі судинні рослини – Argusia sibirica, Artemisia santonica, Atriplex spp., Bassia hirsuta, Bromus hordeaceus, Cynanchum acutum, Elytrigia elongata, Glycyrrhiza glabra, Kochia prostrata, Lactuca tatarica, Petrosimonia triandra, Phragmites australis, Senecio vernalis. Всього характерних видів – 13; порогове значення – 5.
Cтруктура: домінанти трав’яного ярусу – Atriplex calotheca, Cardaria draba, Falcaria vulgaris, Kochia prostrata, Limonium gmelinii, Petrosimonia triandra, Poa angustifolia.
Екологічна характеристика. Абразивні береги морського узбережжя складені неконсолідованими гірськими породами, які чергуються – лесами, глинами, пісками. Розрізняють абразивно-обвальні береги, зазвичай позбавлені рослинності, та абразивно-зсувні береги з більш-менш розвинутою рослинністю. Рослинний покрив розріджений та досить бідний, але в той же час гетерогенний. В його формуванні беруть участь літоральні приморські рослини, рослини засолених лук та степів, синантропні види рослин тощо. Розміщення рослинних комплексів також нерівномірне: більш-менш сформовані комплекси, чергуються з розрідженими маловидовими заростями та ділянками повністю позбавленими рослинності.
Поширення: в Європі – Атлантичний, Середземноморський, Степовий, та Чорноморський біогеографічні регіони; в Україні – Чорноморсько-Азовська степова підпровінція: Дунай-Дністровський, Одеський, Нижньодніпровський, Дніпровсько-Азовський, Приазовський, Присиваський, Центральнокримський, Керченсько-Таманський округи. Поширені вузькою смугою вздовж узбережжя Чорного та Азовського морів, складеного четвертинними відкладами, часто переривається, як природними бар’єрами – кам’янистими та піщаними берегами, солончаками тощо, так і антропогенними – забудова, берегоукріплюючі конструкції тощо.
Репрезентативність: А. Ступінь збереженості: А.
Присутність рідкісних та зникаючих видів: з Червоної книги України – Astragalus reduncus, Crambe koktebelica, Glycirhhyza glabra; з Резолюції 6 Бернської конвенції – Crambe koktebelica; з додатків II, IV Оселищної Директиви – не виявлені.
Загрози: забудова та укріплення прибережної зони, надмірне рекреаційне навантаження, засмічення твердим сміттям. Руйнуються також під впливом морської активності, що є природним процесом. Однак в даний час, активні кліфи часто “пройшли” степову смугу і дісталися лісосмуг та полів, тобто синатропних угруповань, що призводить до проникнення на кліфи великої кількості синатропних видів рослин.
Менеджмент: моніторинг дотримання законодавства щодо прибережної морської захисної смуги, регулювання рекреаційного навантаження, прибирання сміття.
Автор: І.І. Мойсієнко.