Біотопи України

EUNIS: G3.1. Abies and Picea woodland / Ліси Picea і Abies.
Резолюція 4 Бернської конвенції: G3.1В Alpine and Carpathian subalpine Picea forests / Субальпійські ялинові ліси Альп і Карпат; G3.1F Enclave Picea abies forests / Острівні ялинові ліси.
Додаток І Оселищної Директиви: 9410 Acidophilous Picea forests of the montane to alpine levels (Vaccinio-Piceetea) / Ацидофільні ліси з Picea від монтанного до альпійського поясів (Vaccinio-Piceetea).
UkrBiotop: Високогірні смерекові ліси на верхній межі поширення.
Зелена книга України: 67. Угруповання кедровососново–ялинових лісів (Pineto (cembrae)–Piceetа (abietis)) та кедровососново–ялицево–ялинових лісів (Pineto (cembrae)–Abieto (albae)–Piceetа (abietis)); 68. Угруповання польськомодриново–ялинових лісів (Lariceto (polonicae)–Piceetа (abietis)) та польськомодриново–кедровососново–ялинових лісів (Lariceto (polonicae)–Pineto (cembrae)–Piceetа (abietis)); 70. Угруповання ялинових лісів гірськососнових (Piсеetа (abietis) pinetosa (mugi)); 71. Угруповання ялинових лісів сибірськоялівцевих (Piceetа (abietis) juniperosа (sibiricae)).

Синтаксономія: Vaccinio-Piceetea Br.-Bl. in Br.-Bl. et al. 1939, Piceetalia excelsae Pawłowski et al. 1928, Piceion excelsae Pawłowski et al. 1928.

Характерні види: вищі судинні рослини – Calamagrostis villosa, Dryopteris dilatata, Homogyne alpina, Luzula sylvatica, Moneses uniflora, Oxalis acetosella, Lycopodium annotinum, Picea abies, Vaccinium myrtillus; мохоподібні – Bazzania trilobata, Dicranum scoparium, Pleurozium schreberi, Polytrichum formosum. Всього характерних видів – 13, порогове значення – 3 види вищих судинних рослин.

Структура: домінанти деревного ярусу – Picea abies, Abies alba; домінанти трав'яно-чагарничкового ярусу – Calamagrostis arundinacea, Calamagrostis villosa, Dryopteris dilatata, Homogyne alpina, Oxalis acetosella, Vaccinium myrtillus, V. vitis-idaea; домінанти мохово-лишайникового ярусу – Dicranum scoparium, Pleurozium schreberi, Polytrichum formosum.

Екологічна характеристика. Біотоп включає ялинові, рідше ялицеві, ліси на верхній межі лісового поясу Карпат (до 1500 м н. р. м.). Ці угруповання формують верхню межу лісу на схилах різної експозиції, зростаючи в крайніх для існування лісової рослинності умовах. Флористичний склад бідний, у ньому переважають ацидофільні види і майже відсутні неморальні. Приурочені до щебенистих, скелястих, середньоглибоких оліготрофних бурих лісових та опідзолених ґрунтів на силікатних породах, здебільшого добре дренованих.

Поширення: в Європі – Альпійський біогеографічний регіон; в Україні – Карпатсько-Альпійська гірська провінція.

Репрезентативність: A. Ступінь збереженості: A.

Присутність рідкісних та зникаючих видів: з Червоної книги України – Goodyera repens, Huperzia selago, Larix polonica, Linnaea borealis, Lycopodium annotinum, Pinus cembra; Dolichousnea longissima; з Резолюції 6 Бернської конвенції – не виявлені; з додатків II, IV Оселищної Директиви – не виявлені.

Загрози: суцільні рубки.

Менеджмент: стабільний в умовах невтручання.

Автори: І.І. Чорней, В.А. Онищенко.