Біотопи України
Д. ЛІСОВІ БІОТОПИ
Д2 Хвойні ліси
Д2.1 Темнохвойні ліси
Д2.1.1 Рівнинні ялинові ліси / Lowland spruce forests
EUNIS: G3.1. Abies and Picea woodland / Ліси Picea і Abies.
Резолюція 4 Бернської конвенції: G3.1F Enclave Picea abies forests / Острівні ялинові ліси.
Додаток І Оселищної Директиви: –
UkrBiotop: G:2.111 Ліси Picea abies Полісся.
Зелена книга України: 69. Угруповання ялинових лісів (Piceetа abietis).
Синтаксономія: Vaccinio-Piceetea Br.-Bl. in Br.-Bl. et al. 1939, Piceetalia excelsae Pawłowski et al. 1928, Piceion excelsae Pawłowski et al. 1928.
Характерні види: вищі судинні рослини – Betula pubescens, Frangula alnus, Lysimachiavulgaris, Maianthemum bifolium, Oxalis acetosella, Picea abies, Pinus sylvestris, Trientalis europаea, Vaccinium myrtillus; мохоподібні – Dicranum polysetum, Pleurozium schreberi, Polytrichum commune, Rhytidiadelphus triquetrus. Всього характерних видів – 3, порогове значення – 4 види вищих судинних рослин.
Структура: домінанти деревного ярусу – Picea abies, Alnus glutinosa, Betula pubescens,
Pinus sylvestris; домінант чагарникового ярусу – Rubus idaeus; домінанти трав'яно-чагарничкового ярусу – Oxalis acetosella, Vaccinium myrtillus, V. vitis-idaea; домінанти мохового ярусу – Pleurozium schreberi, Polytrichum commune, Sphagnum centrale, S. fallax, S. palustre, S. squarrosum.
Екологічна характеристика. Екстразональні ліси широколистянолісової зони, флористично близькі до тайгових лісів. Займають вологі і сирі біотопи середньої трофності з оглеєними підзолистими ґрунтами. В Україні трапляються переважно на Поліссі, є також на Малому Поліссі. Два найбільші локалітети (в Маневицькому районі Волинської області) мають площу 300 – 400 га кожен.
Поширення: в Європі – Бореальний і Контитентальний біогеографічні регіони; в Україні – Східноєвропейська лісова провінція.
Репрезентативність: B. Ступінь збереженості: A.
Присутність рідкісних та зникаючих видів: з Червоної книги України – Cypripedium calceolus, Goodyera repens, Listera cordata, Lycopodium annotinum; з Резолюції 6 Бернської конвенції – Cypripedium calceolus; з додатків II, IV Оселищної Директиви – Cypripedium calceolus.
Загрози: рубки, зміни клімату.
Менеджмент: відносно стабільний в умовах невтручання.
Автор: В.А. Онищенко.
