Біотопи України

EUNIS: G1.94 Inland dune Quercus–Betula woods / Дубово-березові ліси на внутрішньоконтинентальних дюнах.
Резолюція 4 Бернської конвенції: –
Додаток І Оселищної Директиви: –
UkrBiotop: –
Зелена книга України: 16. Угруповання дніпровськоберезових лісів (Betuletа borysthenicae).

Синтаксономія: Salicetea purpureae Moor 1958, Asparago tenuifolii-Quercetalia robori Umanets et I.Solomakha 1999, Asparago tenuifolii-Quercion robori Umanets et I.Solomakha 1999.

Характерні види: вищі судинні рослини – Achillea euxina, Agropyron lavrenkoanum, Asparagus tenuifolius, Betula borysthenica, Euphorbia semivillosa, Galium rubioides, Melampyrum cristatum, Melandrium album, Milium vernale, Salix rosmarinifolia, Thalictrum simplex. Всього характерних видів – 11, порогове значення – 3.

Структура: домінанти деревного ярусу – Populus tremula, Betula borysthenica, Quercus robur, Prunus spinosa; домінант чагарникового ярусу – Frangula alnus; домінанти трав'яного ярусу – Anthriscus nemorosa, Carex melanostachya, Dactylis glomerata, Eupatorium cannabinum, Euphorbia semivillosa, Galium rubioides, Glechoma hederacea, Melandrium album, Milium vernale, Phragmites australis, Poa trivialis, Solidago virgaurea, Thalictrum simplex.

Екологічна характеристика. Поширені на піщаних терасах в долинах крупних річок степової зони. Приурочені до котловин видування з близьким заляганням ґрунтових вод серед псамофітних степів, або заростаючих пісків. Формують невеликі гайки (колкові ліси) округлої або витягнутої форми площею 0,01–0,5 (1) га. Розвиваються часто в комплексі з водною, болотною, лучною, чагарниковою та солончаковою рослинністю. Березові та осикові ліси носять піонерний характер. Вони першими поселяються на пісках. В міру збагачення ґрунтів мали б поступатися дубу. Однак оскільки дуби сильно вирубані, цього не відбувається. Ймовірно, антропогенна трансформація пісків (заліснення монокультурами сосни, рухомість пісків тощо) також гальмує цей процес.

Поширення: в Європі – Степовий біогеографічний регіон (борові тераси річок степової зони: Південний Буг, Дніпро, Сіверський Донець, Дон); в Україні – Понтична степова провінція; основні масиви лісів зосереджені в пониззі Дніпра, рідко трапляються також по пісках Південного Бугу та Сіверського Дінця.

Репрезетативність: А. Ступінь збереженості: A.

Присутність рідкісних та зникаючих видів: з Червоної книги України – Orchis palustris (як Anacamptis palustris), O. coriophora (як A. coriophora), Betula borysthenica, Dactylorhiza incarnata, Ornithogalum boucheanum, Platanthera chlorantha, Stipa borysthenica, Pulsatilla pratensis; з Резолюції 6 Бернської конвенції – Ostericum palustre (як Angelica palustris), з додатків ІІ і IV Оселищної Директиви – Ostericum palustre (як Angelica palustris).

Загрози: створення штучних монокультурих насаджень сосни, затоплення знижень, засипання пісками, пожежі, рубки, пошкодження через заготівлю гілок та бруньок.

Менеджмент: обмеження використання у заліснені дерев-інтродуцентів, створення за-
повідних об’єктів в місцях поширення, контроль використання деревини та рослинної сировини, реінтродукція дуба.

Автор: І.І. Мойсієнко.