Біотопи України

Підтип Д1.3.2а Липові ліси на магматичних породах, вапняках, мергелях.
Підтип Д1.3.2б Липові ліси на кислих силікатних порjдах

EUNIS: G1.A4 Ravine and slope woodland / Ліси на крутих схилах, в т. ч. (підтип Д.1.3.2а) G1.A45 Thermophilous Alpine and peri-Alpine mixed Tilia forests.
Резолюція 4 Бернської конвенції: G1.A4 Ravine and slope woodland / Ліси на крутих схилах.
Додаток І Оселищної Директиви: 9180*Tilio-Acerion forests of slopes, screes and ravines / Ліси Tilio-Acerion на схилах, осипищах і в ярах.
UkrBiotop: G:1.234 Липово-кленові ліси на стрімких схилах.
Зелена книга України: 59. Угруповання сріблястолипових лісів (Tilietа argenteae); 60. Угруповання широколистолипових лісів (Tilietа platyphyllae).

Синтаксономія: Carpino-Fagetea sylvaticae Jakucs ex Passarge 1968, Aceretalia pseudoplatani.

Характерні види: Д1.3.2а: вищі судинні рослини – Aposeris foetida, Campanula persicifolia, Euphorbia amygdaloides, Hedera helix, Ligustrum vulgare, Melica uniflora, Melittis carpatica, M. sarmatica, Seseli libanotis, Sesleria heuffleriana, Staphylaea pinnata, Tilia europaea, T. platyphyllos, T. tomentosa. Всього характерних видів – 14; порогове значення – 4 при домінуванні дерев роду Tilia. Д1.3.2б: вищі судинні рослини – Asarum europaeum, Carex digitata, Cystopteris fragilis, Dryopteris filix-mas, Hylotelephium polonicum, Lamium maculatum, Lathyrus vernus, Melica nutans, Polypodium vulgare, Quercus robur, Stellaria holostea, Tilia cordata, Ulmus glabra. Всього характерних видів – 13; порогове значення – 7 при домінуванні Tilia cordata.

Структура: домінанти деревного ярусу – Acer platanoides, A. pseudoplatanus, A. tataricum, Carpinus betulus, Fagus sylvatica, Fraxinus excelsior, Quercus petraea, Tilia cordata, T. europaea, T. platyphyllos, T. tomentosa; домінанти чагарникового ярусу – Corylus avellana, Euonymus verrucosа, Staphylaea pinnata; домінанти трав’яного ярусу – Anemone nemorosa, Asarum europaeum, Dentaria bulbifera, Dryopteris filixmas, Galium odoratum, Mercurialis perennis, Poa nemoralis, Sesleria heufleriana, Stellaria holostea, Urtica dioica.

Екологічна характеристика. Біотопи займають схили з кам’янистими ґрунтами. Підтип Д1.3.2а – на магматичних породах, вапняках, мергелях в межах ареалу бука (Карпати, Закарпатська низовина, Гологоро-Кременецьке пасмо) на висотах 160–800 м. Підтип Д1.3.2б – на кислих силікатних породах, переважно на граніті, на Житомирському Поліссі, стрімкі схили долин річок, зокрема, Случі і Тетерева.

Поширення: в Європі – Альпійський, Континентальний, Паннонський біогеографічні регіони; в Україні – Карпатсько-Альпійська гірська, Паннонська лісостепова, Східноєвропейська лісова, Центральноєвропейська широколистянолісова провінції.

Репрезентативність: B. Ступінь збереженості: A.

Присутність рідкісних та зникаючих видів: з Червоної книги України – Aconitum lasiocarpum, Cephalanthera damasonium, Lilium martagon, Galanthus nivalis, Neottia nidus-avis, Platanthera chlorantha, Staphylaea pinnata; з Резолюції 6 Бернської конвенції – не виявлені; з додатків ІІ, IV Оселищної Директиви – не виявлені.

Загрози: суттєві загрози відсутні.

Менеджмент: ймовірно стабільний в умовах невтручання, спеціальних заходів охорони не потребує.

Автори: В.А. Онищенко, В.М. Рало, Р.Я. Кіш.