Український геоботанічний сайт

Біотопи України

Ч. ЧАГАРНИКОВІ ТА ЧАГАРНИЧКОВІ БІОТОПИ

Ч10 Пустища

Ч10.2 Високогірні чагарничкові пустища / Mountain shrub heaths

EUNIS: F2.21 Alpide dwarf ericoid wind heaths / Альпійські навітрені пустища карликових вересових.

Резолюція 4 Бернської конвенції:

Додаток I Оселищної Директиви: 4060 Alpine and Boreal heaths / Альпійські та бореальні чагарничкові пустища.

UkrBiotop:

Зелена книга України: 77. Угруповання формації наскельниці лежачої (Loiseleurietа procumbentis).

Синтаксономія: Loiseleurio procumbentis-Vaccinietea Eggler ex Schubert 1960, Rhododendro ferruginei-Vaccinietalia Br.-Bl. in Br.-Bl. et Jenny 1926, Loiseleurio procumbentis-Vaccinion Br.-Bl. in Br.-Bl. et Jenny 1926.

 

Характерні види: вищі судинні рослиниEmpetrum nigrum agg., Hieracium alpinum, Loiseleuria procumbens, Rhododendron myrtifolium, Vaccinium myrtillus, V. vitis-idаea, V. gaultherioides; лишайникиCetraria islandica. Всього характерних видів – 8; порогове значення – 4.

Структура: домінанти трав’яно-чагарничкового ярусу – Loiseleuria procumbens, Vaccinium gaultherioides; домінант мохово-лишайникового ярусу – Cetraria islandica.

Екологічна характеристика. Біотоп представлений реліктовими угрупованнями, які займають оліготрофні, фізіологічно сухі і холодні місцезростання з кислими ґрунтами на плоских і опуклих вершинах альпійського поясу у висотному діапазоні 17002000 м н.р.м., де взимку є тонкий шар снігу і постійні сильні вітри. Флористичне ядро формують психрофільні та оліготермні види, серед яких більшість складають альпійські, аркто-альпійські та аркто-бореально-монтанні. Період активної вегетації не перевищує 3–3,5 місяців.

Поширення: в Європі – Альпійський біогеографічний регіон; в Україні – Мармаросько-Чорногірсько-Свидовецький округ Карпатсько-Альпійської гірської провінції (гірські масиви Чорногори).

Репрезентативність: В. Ступінь збереженості: В.

Присутність рідкісних та зникаючих видів: з Червоної книги УкраїниCampanula kladniana, Doronicum stiriacum, Gentiana laciniata, G. punctata, Hupersia selago, Loiseleuria procumbens, Primula minima, Pulsatilla scherfelii та Rhododendron myrtifolium; з Резолюції 6 Бернської конвенціїPoa deylii (як Poa granitica subsp. disparilis); з додатків II, IV Оселищної Директиви – не виявлені.

Загрози: рекреаційне навантаження, безпосереднє прилягання до осипищ туристичних стежок і маршрутів, нерегульований пішохідний та екстремальний туризм; в останні роки небезпеку становить забруднення побутовим сміттям.

Менеджмент: стабільний в умовах невтручання.

Автори: І.І. Чорней, Р.Я. Кіш, Д.М. Якушенко.