Біотопи України

EUNIS: A1.13 Mediterranean and Black Sea communities of upper mediolittoral rock / Середземноморські та Чорноморські угруповання на скелях в зоні верхньої медіоліторалі (псевдоліторалі); A1.14 Mediterranean and Black Sea communities of lower mediolittoral rock very exposed to wave action / Середземноморські та Чорноморські угруповання на скелях в зоні нижньої медіоліторалі (псевдоліторалі).
Резолюція 4 Бернської конвенції: –
Додаток І Оселищної Директиви: 1170 Reefs / Рифи.
UkrBiotop: –
Зелена книга України: –

Синтаксономія: Entophysalidetea deustae, Giaccone in Bültmann et al. 2015, Bangietalia atropurpureae Giaccone in Giaccone et al. 1993; Porphyrion leucostictae Julve 1992; Neogoniolitho notarisii-Nemodermetalia tingitani Molinier 1960, Neogoniolitho notarisii-Nemodermion tingitani Molinier 1960.

Характерні види: водорості – Ceramium ciliatum, C. rubrum, Cladophora sericea, C. albida, Dilophus fasciola, Ectocarpus siliculosus, Gelidium crinale, Laurencia papillosa, Osmundea pinnatifida, Petalonia zosterifolia, Punctaria tenuissima, Scytosiphon lomentaria, Ulva intestinalis, U. linza; молюски – Mytilaster lineatus; вусоногі ракоподібні – Chthamalus spp., Semibalanus balanoides, Balanus improvisus.

Структура: як правило, не виражена.

Екологічна характеристика. Псевдолітораль – це специфічна зона фіталі, типова для Чорного та Азовського морів, для яких не характерні припливно-відпливні явища, тому не має справжньої літоралі. Зона псевдоліторалі виділяється біля урізу води, де спостерігається коливання рівня моря внаслідок згінно-нагінних явищ та хвильової активністі. Через це тут формуються специфічні угруповання макроводоростей, що здатні переносити короткочасне обсихання. У берегів із вираженими згінно-нагінними явищами на твердих ґрунтах в псевдоліторалі зазвичай виділяють дві підзони, у яких формуються різноманітні моно- та олігодомінантні угруповання макроводоростей (Ceramium spp., Cladophora spp., деякі коркові червоні водорості). Уздовж берегів, де ці коливання незначні або маскуються хвильовими процесами, таке розділення рослинного покриву не спостерігається. В деяких місцях формуються угруповання з безхребетними – двостулковими молюсками та вусоногими ракоподібними.

Поширення: в Європі – для морських узбереж Європи (Атлантичний та Середземноморський біогеографічні регіони), де виражені припливи, зона пвседоліторалі не характерна, натомість формується типова зона літоралі; в Україні – Чорноморсько-Азовська степова підпровінція та Кримсько-Новоросійська підпровінція (уздовж всього узбережжя Чорного та Азовського морів за умови наявності твердих ґрунтів).

Репрезентативність: А. Ступінь збереженості: В.

Присутність рідкісних та зникаючих видів: з Червоної книги України – Cladophora dalmatica, C. vadorum, Cladophoropsis membranacea, Pylaiella littoralis, Stylonema alsidii, Nemalion helminthoides; з Резолюції 6 Бернської конвенції – не виявлені; з додатків II, IV Оселищної Директиви – не виявлені.

Загрози: видовий склад зазнає змін внаслідок антропогенного впливу (відбувається заміна олігосапробних видів на види, що здатні витримувати високий рівень органічного забруднення – мезо- та полісапроби). Головні загрози – трансформація та знищення оселищ, забруднення (насамперед нафтопродуктами).

Менеджмент: стабільний в умовах невтручання.

Автор: С.С. Садогурська.