Біотопи України

EUNIS: D4.1 Rich fens, including eutrophic tall-herb fens and calcareous flushes and soaks / Багаті низинні болота, в тому числі евтрофні високотравні низинні болота і карбонатні флеші та мочарі.

Резолюція 4 Бернської конвенції: D4.1 Rich fens, including eutrophic tall-herb fens and calcareous flushes and soaks / Багаті низинні болота, в тому числі евтрофні високотравні низинні болота і карбонатні флеші та мочарі.

Додаток І Оселищної Директиви: 7210*Calcareous fens with Cladium mariscus and species of the Caricion davallianae / Карбонатні низинні болота з Cladium mariscus та з видами Caricion davallianae.

UkrBiotop: D2.2 Осокові алкалотрофні болота на карбонатних ґрунтах.

Зелена книга України: 123. Угруповання формації іржавосашниково–гіпнової (Schoenetо (ferruginei)–Hypneta); 124. Угруповання формації меч-трави болотної (Cladiеtа mariscі); 126. Угруповання формації осоки Девелла (Сaricetа davallianae).

Синтаксономія: Scheuchzerio palustris-Caricetea fuscae Tx. 1937, Caricetalia davallianae Br.-Bl. 1950, Caricion davallianae Klika 1934.

Характерні види: вищі судинні рослини – Carex davalliana, C. flava, C. hostiana, C. lepidocarpa, Cladium mariscus, Epipactis palustris, Eriophorum latifolium, E. angustifolium, Juncus subnodulosus, Pinguicula vulgaris, Schoenus ferrugineus, Sesleria coerulans, Swertia perennis, Tofieldia calyculata, Valeriana simplicifolia. Всього характерних видів – 15; порогове значення – 3.

Структура: домінанти трав’яного ярусу – Carex davalliana, Cladium mariscus subsp. mariscus, Molinia caerulea, Schoenus ferrugineus; домінанти мохово-лишайникового ярусу – Calliergonella cuspidata, Campylium stеllatum, Drepanocladus revolvens.

Екологічна характеристика. Формуються як у заплавах річок, так і на вододілах. В першому випадку вони трапляються найчастіше в заболочених заплавах малих річок, у другому – на терасових та вододільних карбонатних евтрофних болотах, у реліктових долинах на карбонатних породах, часто в місцях виходу підземних вод. Приурочені до ділянок із неглибоким (1–2 м) шаром драговинного торфу та торф’янистими, торфо-болотними, рідше болотними та лучно-болотними ґрунтами з високим вмістом іонів кальцію, що мають лужну реакцію ґрунтового розчину.

Поширення: в Європі – Атлантичний, Бореальний, Континентальний, Альпійський біогеографічні регіони; в Україні – Карпатсько-Альпійська гірська, Центральноєвропейська широколистянолісова провінції.

Репрезентативність: А. Ступінь збереженості: В.

Присутність рідкісних та зникаючих видів: з Червоної книги України – Carex buxbaumii, C. davalliana, C. dioica, C. hostiana, Cladium mariscus, Dactylorhiza maculata, D. majalis, Epipactis palustris, Herminium monorchis, Juncus subnodulosus, Ligularia bucovinensis, Pinguicula bicolor, P. vulgaris, Swertia perennis, Schoenus ferrugineus, Sesleria caerulea, Tofieldia calyculata; з Резолюції 6 Бернської конвенції – Ligularia bucovinensis (як L. sibirica); з додатків II, IV Оселищної Директиви – Ligularia bucovinensis (як L. sibirica).

Загрози: осушення боліт та заплав, перевипас.

Менеджмент: помірний випас.

Автор: А.А. Куземко