Біотопи України
В. КОНТИНЕНТАЛЬНІ ВОДОЙМИ ТА ВОДОТОКИ
В4 Прибережні біотопи
В4.1 Прибережні біотопи непроточних водойм та водотоків рівнин та низькогір’я
В4.1.1 Прибережні та підтоплені ділянки з угрупованнями високих гелофітів / Reedbeds and flooded areas with communities of tall helophytes
EUNIS: C3.2 Water-fringing reedbeds and tall helophytes other than canes / Літоральні угруповання високих гелофітів (крім очерету).
Резолюція 4 Бернської конвенції: C3.2 Water-fringing reedbeds and tall helophytes other than canes / Літоральні угруповання високих гелофітів (крім очерету)
Додаток І Оселищної Директиви: –
UkrBiotop: D1.11 Зарості високотравних гелофітів (шувари), в яких стоячі стебла перезимовують у засохлому вигляді.
Зелена книга України: 147. Угруповання формації лепешняку тростинового (Glycerieta arundinaceae) (частково).
Синтаксономія: Phragmito-Magnocaricetea Klika in Klika et Novák 1941, Phragmitetalia Koch 1926, Phragmition communis Koch 1926; Nasturtio-Glycerietalia Pignatti 1953, Phalaridion arundinaceae Kopecký 1961.
Характерні види: вищі судинні рослини – Acorus calamus, Alisma plantago-aquatica, Eleocharis palustris, Equisetum fluviatile, Galium palustre, Glyceria maxima, Iris pseudacorus, Lycopus europaeus, Lythrum salicaria, Phalaris arundinacea, Phragmites australis, Polygonum amphibium var. terrestris, Rorippa amphibia, Scutellaria galericulata, Sium latifolium, Stachys palustris, Schoenoplectus lacustris, Sparganium erectum, Typha angustifolia, T. latifolia. Всього характерних видів – 20, порогове значення – 1.
Структура: домінанти трав’яного ярусу – Acorus calamus, Equisetum fluviatile, Glyceria maxima, Iris pseudacorus, Phalaris arundinacea, Phragmites australis, Schoenoplectus lacustris, Sparganium erectum, Typha angustifolia, T. latifolia.
Екологічна характеристика. Біотопи характеризуються широкою екологічною амплітудою. Приурочені переважно до мілководних заплавних ділянок (0–100 см), непроточних та слабопроточних евтрофних та мезотрофних водойм (береги річок, прибережне мілководдя озер, рукавів, стариць, ставки, меліоративні канали) з рН 7,5–8,5 та мінеральними піщаними, глинистими, чи, рідше, торф’янистими слабозамуленими субстратами. Для формування більшості ценозів необхідна наявність проточної води, особливо у весняно-літній період, або високий рівень ґрунтових вод. Монодомінантні ценози відіграють значну роль у процесах заростання, особливо новостворених мілких непроточних водойм, уповільнюючи течію та сприяючи накопиченню мулу. Найчастіше формують смуги повітряно-водної рослинності на мілководних ділянках ставів та по їх берегах або повністю займають старі заростаючі рови, чи канали. Вирізняються небагатим й одноманітним флористичним складом (налічується до 10–15 видів).
Поширення: в Європі – усі біогеографічні регіони крім Альпійського; в Україні – один з найбільш поширених біотопів; трапляється по всій території.
Репрезентативність: А. Ступінь збереженості: A.
Присутність рідкісних та зникаючих видів: з Червоної книги України – Schoenoplectus mucronatus, Typha minima; з Резолюції 6 Бернської конвенції – не виявлені; з додатків II, IV Оселищної Директиви – не виявлені
Загрози: зміна гідрологічного режиму внаслідок проведення меліоративних заходів, зарегулювання водойм, трансформація ділянок оселища через заростання деревно-чагарниковою рослинністю.
Менеджмент: збереження природного току річок, з формуванням незарегульованих мілководь, меандрів та заплав.
Автор: Л.М. Борсукевич.