Біотопи України

EUNIS: частково C1.6 Temporary lakes, ponds and pools / Тимчасові стоячі водойми; Е2.5 Meadows of the steppe zone / Луки степової зони; E3.46 Continental humid meadows / Континентальні вологі луки.

Резолюція 4 Бернської конвенції: Х36 Depressions (pody) of the Steppe zone / Депресії (поди) степової зони.

Додаток І Оселищної Директиви: –

UkrBiotop: –

Зелена книга України: –

Синтаксономія: Isoёto-Nanojuncetea Br.-Bl. et Tx. in Br.-Bl. et al. 1952, Nanocyperetalia Klika 1935, Myosuro-Beckmannion eruciformis Shapoval 2006, Eleocharition soloniensis Philippi 1968; Molinio-Arrhenatheretea R. Tx. 1937, Molinietalia W. Koch 1926, Lythro virgati-Elytrigion pseudocaesiae Shapoval 2006.

Характерні види: вищі судинні рослини – Allium regelianum, Beckmannia eruciformis, Carex melanostachya, Damasonium alisma, Elatine alsinastrum, E. hungarica, Elytrigia repens subsp. pseudocaesia, Ferula euxina, Gratiola officinalis, Inula britannica, Juncus sphaerocarpus, Lotus angustissimus, Lythrum borysthenicum, L. microphyllum, L. virgatum, Myosurus minimus, Phalacrachena inuloides, Phlomis scythica. Всього характерних видів – 18, порогове значення – 6.

Структура: домінанти трав’яного ярусу – Alopecurus pratensis (верхній під’ярус), Beckmannia eruciformis, Butomus umbellatus, Damasonium alisma (нижній під’ярус), Elatine alsinastrum, E. hungarica, Elytrigia repens subsp. pseudocaesia, Gratiola officinalis, Inula britannica, Lotus angustissimus, Lythrum virgatum, Myosurus minimus, Phalacrachena inuloides, Phlomis scythica, Pycreus flavescens, Rorippa brachycarpa, Schoenoplectus lacustris.

Екологічна характеристика. Ефемерні лучні, лучно-болотні та різною мірою остепнені фітоценози у затоплених та пересихаючих подах, що репрезентують замкнуті безстічні зниження у степовій зоні. Рослинність такого типу (“ефемеретум”) приурочена до короткочасного періоду паводкових підтоплень, що спостерігаються з різною періодичністю (через 7–12 та понад 20 років), формується на специфічних осолоділих ґрунтах та глейосолодях. Характеризується досить широкою екологічною амплітудою, з широким спектром гідроконтрастофільних рослин, здатних витримати засуху та стрімко (вибухово) наростити чисельність при короткочасному затопленні. Загалом, саме гідрогенні флуктуації та гетерогенність мікрорельєфу у подах детермінують комплексну, гетерогенну природу рослинності та концентричну локалізацію асоціацій, що реалізуються по ходу флуктуаційного циклу або серії (паводок – постгідрогенний період). Подовій рослинності притаманні значні запаси надземної фітомаси – до 120 ц/га сухої маси, що стрімко скорочуються у періоди посух. Дані урочища – єдине джерело локальних ендеміків у регіоні Лівобережжя Нижнього Дніпра.

Поширення: у Європі – Степовий біогеографічний регіон (причорноморські степи, пониззя Дону та Волги); в Україні – Нижньодніпровський і Дніпровсько-Азовський округи Понтичної степової провінції (Лівобережжя Нижнього Дніпра (найбільші поди), спорадичні меншого розміру западини – на правобережній частині (Херсонська, Миколаївська, Запорізька адміністративні області).

Репрезентативність: А. Ступінь збереженості: B.

Присутність рідкісних та зникаючих видів: з Червоної книги України – Allium regelianum, A. scythicum, Damasonium alisma, Elatine hungarica, Fritillaria meleagroides, Juncus sphaerocarpus, Lythrum thymifolia, Phlomis scythica, Tulipa scythica; з Резолюції 6 Бернської конвенції – Allium regelianum; з додатків II, IV Оселищної Директиви – не виявлені.

Загрози: надмірний випас, розорювання цілинних земель водозбірного басейну, зарегулювання стоку, фітоінвазії, забруднення хімічними речовинами з прилеглих сільгоспугідь, замулення днищ.

Менеджмент: регулювання інтенсивності випасання, оптимізація водозбірного басейну (вилучення з рільничого використання водозбірних улоговин та прилеглих схилів).

Автор: В.В. Шаповал