Біотопи України
Т. ТРАВ’ЯНІ БІОТОПИ
Т6 Галофітні трав’яні біотопи
Т6.3 Вологі галофітні трав’яні біотопи
Т6.3.3 Вологі субгалофітні трав’яні біотопи / Wet sub-halophyte grasslands
EUNIS: E6.2271 Sarmatic Beckmannia eruciformis saline meadows / Сарматські засолені луки з Beckmannia eruciformis.
Резолюція 4 Бернської конвенції: частково E6.2 Continental inland salt steppes / Континентальні внутрішньоконтинентальні засолені степи.
Додаток І Оселищної Директиви: 1530*Pannonic salt steppes and salt marshes / Паннонські засолені степи та засолені болота (марші).
UkrBiotop: E:1.411 Субгалофітні луки.
Зелена книга України: –
Синтаксономія: Festuco-Puccinellietea Soó ex Vicherek 1973, Scorzonero-Juncetalia gerardi Vicherek 1973, Beckmannion eruciformis Soó 1933, Agrostio stoloniferae-Beckmannion eruciformis Mirkin in Barabash et al. 1989.
Характерні види: вищі судинні рослини – Agrostis stolonifera, Alopecurus geniculatus, Beckmannia eruciformis, Carex diluta, C. vulpina, Centaurium pulchellum, Eleocharis palustris, E. uniglumis, Glyceria arundinacea, Gratiola officinalis, Juncus atratus, J. gerardii, Lythrum virgatum, Ptarmica cartilaginea, Teucrium scordium. Всього характерних видів – 15; порогове значення – 7.
Структура: домінанти трав’яного ярусу – Agrostis stolonifera, Beckmannia eruciformis.
Екологічна характеристика. Низинні або заплавні субгалофітні вологі луки, що формуються у зниженнях різних частин річкових заплав найчастіше у Лівобережному Лісостепу, де довго затримується вода. У позазаплавних умовах трапляються у депресіях річкових терас, у днищах і схилах неглибоких долин, у міжгрядних проточних пониженнях, вздовж каналів, по краю розбитих залитих водою доріг. Приурочені до ділянок із лучними, лучно-болотними, мулувато-болотними, торфово-глейовими, і мулувато-глейовими дерново-глейовими ґрунтами з ознаками хлоридного засолення, нейтральною або слаболужною реакцію ґрунтового розчину.
Поширення: в Європі – Континентальний, Паннонський, Степовий біогеографічні регіони; в Україні – Лівобережнодніпровський, Північний Лівобережний, Полтавський геоботанічні округи Української лісостепової підпровінції, Сумський та Харківський геоботанічні округи Середньоруської лісостепової підпровінції Східноєвропейської лісостепової провінції; Самарський, Нижньодніпровський, Дніпровсько-Азовський геоботанічні округи Чорноморсько-Азовської степової підпровінції і Сіверськодонецький округ Середньодонської степової підпровінції Понтичної степової провінції, Закарпатський округ Паннонської провінції.
Репрезентативність: А. Ступінь збереженості: В.
Присутність рідкісних та зникаючих видів: з Червоної книги України – Carex secalina, Eleocharis oxylepis, Orchis palustris (як Anacamptis palustris); з Резолюції 6 Бернської конвенції – Ostericum palustre (як Angelica palustris); з додатків II, IV Оселищної Директиви – Ostericum palustre (як Angelica palustris).
Загрози: осушувальна меліорація, розорювання заплав, заростання деревно-чагарниковою рослинністю, експансія чужорідних видів.
Менеджмент: помірне періодичне сінокосіння.
Автор: А.А.Куземко.