Український геоботанічний сайт

Біотопи України

М. МОРСЬКІ БІОТОПИ

М1 Зона субліторалі

М1.2 М’які та рухливі субстрати в зоні субліторалі

М1.2.4 Морські угруповання харових водоростей / Marine stoneworts communities

EUNIS: A5.52F Association with Lamprothamnium papulosum / Угруповання з Lamprothamnium papulosum; A5.5342 Tethyan marine Ruppia communities / Тетійські морські угруповання Ruppia ssp.; A5.5343 Ruppia maritima in reduced salinity infralittoral muddy sand / Ruppia maritima на мулистих пісках в зоні інфраліторалі в місцях з пониженою солоністю.
Резолюція 4 Бернської конвенції: як частина біотопу вищого рангу A5 Sublittoral sediment / Відклади у субліторальній зоні.
Додаток І Оселищної Директиви: 1110 Sandbanks which are slightly covered by sea water all the time / Піщані прибережні обмілини, які постійно вкриті незначним шаром морської води; 1130 Estuaries / Естуарії; 1160 Large shallow inlets and bays / Великі мілководні затоки та бухти.
UkrBiotop: –
Зелена книга України: –

Синтаксономія: Charetea intermediae F. Fukarek 1961, Charetalia intermediae Sauer 1937, Charion canescentis Krausch 1964.

Характерні види: водорості Chara intermedia, Ch. aspera, Ch. canescens, Ch. hispida, Lamprothamnium papulosum, Tolypella nidifica. Всього характерних видів – 6; порогове значення – 1.

Структура: не виражена.

Екологічна характеристика. Угруповання харофітів в морських акваторіях – досить рідкісне явище, адже харові водорості тяжіють до прісніх або солонуватих водойм. Однак низька солоність Чорного та Азовського морів створює передумови для формування угруповань Charophyta в деяких мілководних затоках, лиманах та приморських озерах. Види роду Chara формують чисті зарості на мілководді великих опріснених заток на мулисто-піщаних та мулистих ґрунтах на глибині 1-5 м, Lamprothamnium papulosum трапляється у більш захищених місцях на глибині 0,5-1,5 мв умовіх різної солоності (у т.ч. у мінералізованих лагунах). Значні зарості Tolypella nidifica вказані для Каркінітської затоки. В деяких місцях утворюють фітоценози разом із морськими травами та деякими іншими макроводоростями. Найчастіше в місцях зростання харофітів відзначені Stuckenia pectinata, види роду Zostera, а також червоні водорості.

Поширення: в Європі – Атлантичний, Середземноморський, Чорноморський біогеографічні регіони (в опріснених районах Балтійського моря; в естуаріях річок та опріснених лагунах Середземного моря); в Україні – Чорноморсько-Азовська степова підпровінція та Кримсько-Новоросійська підпровінція (в затоках (Ягорлицька, Тендрівська, Джарилгацька, Каркінітська, Феодосійська) лагунах і лиманах Чорного та Азовського морів (Андріївський, Тілігульський, Березанський, Донузлав, Сиваш тощо) та Керченській протоці).

Репрезентативність: В. Ступінь збереженості: В.

Присутність рідкісних та зникаючих видів: з Червоної книги УкраїниChara canescens Lamprothamnium papulosum; з Резолюції 6 Бернської конвенції – не виявлені; з додатків II, IV Оселищної Директиви – не виявлені.

Загрози: угруповання харових водоростей чутливі до евтрофікації та зміни солоності води; основними загрозами є неконтрольована рекреація, забруднення, трансформація
гідрологічного режиму та фрагментація оселищ через гідробудівніцтво і видобуток піску.

Менеджмент: контроль гідрологічного режиму прибережних акваторій (у разі зникнення
стоку прісної води біотоп може зникнути).

Автор: С.С. Садогурська.