Український геоботанічний сайт

Біотопи України

Т. ТРАВ’ЯНІ БІОТОПИ

Т1 Сухі трав’яні біотопи

Т1.2 Петрофітні степи

Т1.2.2 Петрофітні степи на карбонатних субстратах рівнинних регіонів / Petrophyte steppes on carbonate substrata

Підтип Т1.2.2.а Петрофітні степи на карбонатних субстратах Поділля

Підтип Т1.2.2.б Петрофітні степи на карбонатних субстратах Причорномор'я

EUNIS: E1.29 частково Festuca pallens grassland / угруповання Festuca pallens.

Резолюція 4 Бернської конвенції: E1.2 Perennial calcareous grassland and basic steppes / Багаторічні трав’яні кальцифітні угруповання та степи.

Додаток І Оселищної Директиви: 6190 Rupicolous pannonic grasslands (Stipo-Festucetalia pallentis) / Наскельні паннонські трав’яні угруповання (Stipo-Festucetalia pallentis).

UkrBiotop: Е:2.1251 Угруповання з домінуванням Stipa pulcherrima на лесах та карбонатах; Е:2.121 Угруповання Carex humilis лісостепової зони на сухих збагачених карбонатами ґрунтах; Е:2.113 Угруповання Sesleria heufleriana на свіжих та сухуватих рендзинах; Е:2.114 Угруповання Helictotrichon desertorum на гіпсових відслоненнях; Е:2.211 Угруповання з домінуванням різнотрав’я на карбонатних відкладах; Е:2.213 Біотопи з домінуванням Festuca pallens на карбонатних схилах та відслоненнях; Е:2.212 Біотопи з домінуванням Poa versicolor на відслоненнях щільних карбонатних порід; F:4.11 Угруповання з домінуванням видів роду Alyssum, Schivereckia podolica на відслоненнях щільних карбонатних порід.

Зелена книга України: 84. Угруповання формації дрока скіфського (Genisteta scythicae); 95. Угруповання формації ковили найкрасивішої (Stipeta pulcherrimae); 112. Угруповання формації сонцецвіту сивого (Helianthemeta cani: incl. Helianthemum cretaceum (Rupr.) Juz., H. cretophilum Klok. et Dobrocz.), 106. Угруповання формації тонконога різнобарвного (Poeta versicoloris); 102. Угруповання формації осоки низької (Cariceta humilis); 100. Угруповання формації костриці бліднуватої (Festuсеta pallentis); 104. Угруповання формації сеслерії Хейфлерової (Seslerieta heufleranae).

Синтаксономія: Festuco-Brometea Br.-Bl. et Tüxen ex Br.-Bl. 1949, Stipo pulcherrimae-Festucetalia pallentis Pop 1968, Galio campanulati-Poion versicoloris Kukovytsia et al. 1997 ex Didukh Vasheniak 2017, Potentillo arenariae-Linion czernjajevii Krasova et Smetana 1999; Psoretea decipientis Mattick ex Follmann 1974, Toninietalia coeruleonigricantis Hadač in Klika ex Hadač 1962, Toninion coeruleonigricantis Hadač in Klika 1948; Verrucarietea nigrescentis Wirth 1980, Verrucarietalia nigrescentis Klement 1950, Aspicilion contortae Roux 2009. 

Характерні види: Т1.2.2.а: вищі судинні рослиниAllium flavescens, A. podolicum, Carex humilis, Centaurea marschalliana, Festuca pallens, Galium campanulatum, Iris hungarica, Poa versicolor, Sempervivum ruthenicum, Seseli hippomarathrum, Thymus moldavicusлишайникиCladonia pyxidata, Collema tenax; мохоподібні Encalypta streptocarpa, Hypnum vaucheri, Mannia fragrans, Weissia longifolia. Всього характерних видів – 17, порогове значення – 4 види вищих судинних рослин.                                      Т1.2.2.б: вищі судинні рослиниConvolvulus lineatus, Haplophyllum suaveolens, Iris pumila, Jurinea stoechadifolia, Linum czerniaevii, L. tenuifolium, Onosma polyphylla, Seseli tortuosum; лишайники Aspicilia contorta, Collema tenax, Placidium squamulosum, Rinodina bischoffii, Sarcogyne regularis; мохоподібні – Abietinella abietina, Hedwigia ciliata, Syntrichia ruralis. Всього характерних видів – 11 видів, порогове значення – 5 видів вищих судинних рослин.

Структура: домінанти чагарникового ярусу – Prunus spinosa, Crataegus spp., Rosa spp., Rhamnus spp., Cotoneaster melanocarpus; домінанти трав’яного ярусу – Stipa pulcherrima, Poa versicolor, Festuca pallens; домінанти мохово-лишайникового ярусу – Abietinella abietina, Tortella tortuosa, Syntrichia ruralis, Placidium squamulosum, Sarcogyne regularis, Verrucaria calciseda, V. muralis agg., V. nigrescens.

Екологічна характеристика: біотопи формуються на виходах вапняків, доломітів, пісковиків (з домішкою кальцитів), гіпсах (з домішками вапняків). Займають переважно скелі різної експозиції, з ухилом 15–70°, полиці, виступи та незначні виходи карбонатних порід у каньйоноподібних долинах річок (Дністер та його притоки), товтрової гряди (Подільські Товтри, Медобори), Кременецьких гір, Гологір. Приурочені до ґрунтів із слабкорозвиненим профілем, переважно на рендзинових лептосолях (потужністю 1–3 см) з високим вмістом кальцію та середнім вмістом гумусу.

Поширення: в Європі – Континентальний, Степовий біогеографічний регіон; в Україні – Центральноєвропейська провінція (Покутсько-Медоборський, Опільсько-Кременецький округ), Східноєвропейська провінція (Бесарабський, Центральноподільський, Південноподільський округ), Понтична провінція (Дністровсько-Бузький, Одеський, Бузько-Інгульський).

Репрезентативність: А. Ступінь збереженості: B.

Присутність рідкісних та зникаючих видів: з Червоної книги УкраїниAllium obliquum, A. sphaeropodum, Astragalus exscapus, A. monspessulanus, A. odessanus, Chamaecytisus albus, Ch. blockianus, Dianthus gratianopolitanus, D. pseudoserotinus, Festuca pallens, Genista scythica, G. tetragona, Gypsophila thyraica, Hippocrepis comosa, Linum basarabicum, Paeonia tenuifolia, Pulsatilla grandis, P. patens, P. pratensis, Schivereckia podolica, Scutellaria verna, Sempervivum marmoreum, S. montanum, Sedum antiquum, Stipa capillata, S. pulcherrima, Thalictrum foetidum, T. uncinatum, Tulipa hypanica, Viola jooi; Cetraria steppae, Leptogium schraderi, Xanthoparmelia camtschadalis; з Резолюції 6 Бернської конвенції Genista tetragona, Echium russicum, Iris hungarica (як Iris aphylla subsp. hungarica), Onosma polyphylla, Pulsatilla grandis, P. patens, Schivereckia podolica, Tulipa hypanica; з додатків ІІ, IV Оселищної Директиви Echium russicum, Iris hungarica (як Iris aphylla subsp. hungarica), Pulsatilla patens, P. grandis.

Загрози: видобування вапняку на стихійних кар’єрах, нерегульована рекреація та витоптування, заростання лісовими видами та затінення скель що трапляються в лісі, інвазії за участі чужорідних видів.

Менеджмент: видалення всохлих чагарників та самосіву деревних рослин; випасання великої рогатої худоби на сусідніх лучно-степових ділянках з метою уникнення заростання петрофітних степів; боротьба з інвазійними видами; боротьба із випалюванням сухої трави сусідніх біотопів.

Автор: Ю.А. Вашеняк