Український геоботанічний сайт

Біотопи України

Т. ТРАВ’ЯНІ БІОТОПИ

Т6 Галофітні трав’яні біотопи

Т6.1 Засолені степи

EUNIS: E6.226 Sarmatic saline steppes / Сарматські засолені степи.

Резолюція 4 Бернської конвенції: E6.2 Continental inland salt steppes / Внутрішньоконтинентальні засолені степи.

Додаток І Оселищної Директиви: аналог 1510*Mediterranean salt steppes (Limonietalia) / Середземноморські засолені степи (Limonietalia) та 1530*Pannonic salt steppes and salt marshes / Паннонські засолені степи та засолені болота (марші).

UkrBiotop: Е:1.42 Ксеротичні галофітні луки. 

Зелена книга України: частково 105. Угруповання формації солодки голої (Glycyrrhizeta glabrae).

Синтаксономія: Festuco-Puccinellietea Soó ex Vicherek 1973 Artemisio santonicae-Limonietalia gmelinii Golub et V. Solomakha 1988, Festuco valesiacae-Limonion gmelinii Mirkin in Golub et Solomakha 1988, Limonion tomentelli Agafonov et Golub in Golub 1994, Diantho guttati-Milion vernalis Umanets et I. Solomakha 1998; Glycyrrhizetalia glabrae Golub et Mirkin in Golub 1995, Glycyrrhizion glabrae Golub et Mirkin in Golub 1995; Halo-Agropyretalia Ferrari et Speranza 1975, Atraphaxo-Capparion Korzhenevsky 1992; Kalidietea foliati Mirkin et al. ex Rukhlenko 2012, Halimionetalia verruciferae Golub et al. 2001, Camphorosmo-Agropyrion desertorum Korzhenevsky et Klyukin in Golub et al. 2005; Festuco-Brometea Br.-Bl. et Tx. ex Soó 1947, Festucetalia valesiacae Soó 1947, Artemisio tauricae-Festucion Korzhenevsky et Klyukin 1991.

Характерні види: вищі судинні рослиниAgropyron desertorum, A. pectinatum, A. ponticum, Allium guttatum, Artemisia austriaca, A. taurica, A. santonica, Atraphaxis replicata, Camphorosma monspeliaca, Capparis herbacea, Cerastium syvaschicum, Dianthus guttatus, Elytrigia repens, Ferula orientalis, Festuca valesiaca agg., Kochia prostrata, Limonium gmelinii, L. meyeri, L. tomentellum, Milium vernale, Peganum harmala, Plantago salsa, Poa bulbosa, Polygonum salsugineum, Prangos odontalgica, Puccinellia fominii, Stipa capillata, S. ucrainica, Taraxacum erythrospermum, T. bessarabicum. Всього характерних видів – 30; порогове значення – 5.

Cтруктура: домінанти трав’яного ярусу – Agropyron pectinatum, Festuca valesiaca, Limonium spp., Elytrigia repens, Artemisia austriaca, A. taurica, A. santonica, Glycyrrhiza glabra, Poa bulbosa.

Екологічна характеристика. Остепнені засолені луки та засолені степи у приморській смузі. Фрагментарно трапляються також на лесових терасах та високих гривах заплав річок Лівобережжя Дніпра. На Керченському півострові також поширені на старих та древніх грязьовулканічних відкладах, глинах майкопської серії. Формуються на рівнинних або слабкохвилястих ділянках рельєфу з солонцюватими лучними ґрунтами, чорноземами південними солонцюватими, каштановими солонцюватими ґрунтами, глибокостовпчастими солончакуватими солонцями суглинистого механічного складу. Засолення хлоридне, хлоридно-сульфатне, сульфатне, рідше – содове. Реакція ґрунтового розчину – лужна. Часто зазнають екстремального літнього висушування, з утворенням вицвітів солі. Складені ксерофітними злаковими та злаково-рiзнотравними угрупованнями.

Поширення: в Європі – Континентальний, Паннонський і Степовий біогеографічні регіони; в Україні – Понтична степова та Східноєвропейська лісостепова провінції.

Репрезентативність: B. Ступінь збереженості: B.

Присутність рідкісних та зникаючих видів: з Червоної книги УкраїниAllium pervestitum, A. regelianum, Bupleurum marschallianum, Colchicum ancyrense, Frankenia pulverulenta, Glycyrrhiza glabra, Limonium tschurjukiense, Stipa capillata, S. ucrainica, Tulipa schrenkii; з Резолюції 6 Бернської конвенціїAllium regelianum; з додатків II, IV Оселищної Директиви – не виявлені.

Загрози: надмірний випас, розорювання цілинних земель, надмірна заготівля лікарської сировини (коренів) Glycyrrhiza glabra, інвазії адвентивних видів рослин.

Менеджмент: регулювання інтенсивності випасання, заборона забудови та контроль рекреаційного навантаження, нормування заготівлі лікарської сировини (коренів) Glycyrrhiza glabra.

Автори: Т.П. Дзюба, Д.В. Винокуров.

 

 

.