Український геоботанічний сайт

Біотопи України

М. МОРСЬКІ БІОТОПИ

М2 Зона псевдоліторалі

М2.2 М’які та рухливі субстрати в зоні псевдоліторалі

М2.2.2 Приморські мілководні лагуни / Coastal shallow lagoons

EUNIS: Х02 Saline coastal lagoons / Солоні приморські лагуни; Х03 Brackish coastal lagoons / Солонуваті приморські лагуни.
Резолюція 4 Бернської конвенції: Х02 Saline coastal lagoons / Солоні приморські лагуни; Х03 Brackish coastal lagoons / Солонуваті приморські лагуни.
Додаток І Оселищної Директиви: 1110 Sandbanks which are slightly covered by sea water all the time / Піщані прибережні обмілини; 1130 Estuaries / Естуарії; 1160 Large shallow inlets and bays / Великі мілководні затоки та бухти.
UkrBiotop: –
Зелена книга України: –

Синтаксономія: Ruppietea maritimae J. Tx. ex Den Hartog et Segal 1964, Ruppietalia J. Tx. ex Den Hartog et Segal 1964, Ruppion maritimae Br.-Bl. ex Westhoff in Bennema et al. 1943.

Характерні види: вищі судинні рослиниRuppia maritima, R. cirrhosa, Zannichellia palustris.

Структура: не виражена.

Екологічна характеристика. Угруповання мілководних лагун, що утворюються на піщаних узбережжях. Лагунами називають прибережні розливи солоної води різного розміру, які повністю або частково відокремлені від моря. Являє собою комплексний біотоп, що включає в себе елементи псевдо- та субліторалі. Виділяється в окремий тип біотопу за рахунок специфічних умов, в першу чергу – гідрологічних. Солоність може змінюватися від солонуватої до гіперсолоної, залежно від кількості атмосферних опадів, материкового стоку, випаровування та додаткового припливу свіжої морської води під час штормів. Іноді внаслідок дії вітру та згінно-нагінних явищ дно може оголюватися та пересихати. Характерними є деякі види морських трав (R. maritima, R. cirrhosa, Z. palustris), іноді трапляються харові водорості та неприкріплені таломи зелених водоростей (в лиманах та лагунах Північного Причорномор`я – угруповання регіонального ендеміка Cladophora siwaschensis). На мілководних та підсихаючих ділянках з’являється галофітна рослинність (Salicornia spp. та ін.), а в місцях виходів прісної води розвиваються угруповання Juncetum і Phragmitetum.

Поширення: в Європі – Атлантичний, Середземноморський, Чорноморський біогеографічні регіони (на Середземноморському та Атлантичному узбережжях Європи є подібні біотопи, однак на їхнє формування впливають припливно-відпливні явища. Більш схожі біотопи характерні для Балтійського моря, де припливи виражені слабо, а на гідрологічний режим переважно вливає вітер та хвильові процеси); в Україні – Чорноморсько-Азовська степова підпровінція та Кримсько-Новоросійська підпровінція (уздовж узбережжя Чорного та Азовського морів, у лагунах та бухтах із піщаними та мулистими ґрунтами та пологими берегами: лимани на Одеському узбережжі, о. Джарилгач, Сиваш, піщані коси Азовського моря тощо).

Репрезентативність: А. Ступінь збереженості: В.

Присутність рідкісних та зникаючих видів: з Червоної книги УкраїниCladophora siwaschensis; з Резолюції 6 Бернської конвенції – не виявлені; з додатків II, IV Оселищної Директиви – не виявлені.

Загрози: неконтрольована рекреація, забруднення, фрагментація і знищення оселищ через будівництво у прибережній зоні.

Менеджмент: заборона будівництва у прибережній смузі, стабільний в умовах невтручання.

Автор: С.С. Садогурська.