Біотопи України
Ч. ЧАГАРНИКОВІ ТА ЧАГАРНИЧКОВІ БІОТОПИ
Ч7 Заплавні і заболочені чагарники
Ч7.2 Чагарникові зарості гравійних берегів / Willow scrub of river gravel banks
EUNIS: F9.13 Montane river gravel low brush / Гірські чагарникові угруповання гравійних берегів.
Резолюція 4 Бернської конвенції: F9.1 Riverine scrub / Прирічкові чагарники.
Додаток І Оселищної Директиви: 3230 Alpine rivers and their ligneous vegetation with Myricaria germanica / Альпійські ріки та їхня прибережна деревно-чагарникова рослинність з Myricaria germanica; 3240 / Alpine rivers and their ligneous vegetation with Salix elaeagnos / Альпійські ріки та їхня прибережна деревно-чагарникова рослинність з Salix elaeagnos.
UkrBiotop: Гірські річки та їх деревна рослинність з мірікарією німецькою (Myricaria germanica); Береги гірських річок та їхня деревна рослинність з Salix elaeagnos.
Зелена книга України: ‑
Синтаксономія: Salicetea purpureae Moor 1958, Salicetalia purpureae Moor 1958, Salicion eleagno-daphnoidis (Moor 1958) Grass 1993.
Характерні види: Calamagrostis pseudophragmites, Epilobium dodonaei, Myricaria germanica, Oenothera biennis agg., Petasites hybridus, P. kablikianus, Poa compressa, Salix daphnoides, S. elaeagnos, S. purpurea, Silene dioica, Tanacetum vulgare, Tussilago farfara. Всього характерних видів – 13, порогове значення – 3.
Структура: домінанти чагарникового ярусу – Alnus incana, Myricaria germanica, Salix elaeagnos, S. purpurea; домінанти травʼяного ярусу – Agrostis capillaris, Cirsium oleraceum, Chaerophyllum hirsutum, Mentha longifolia, Petasites hybridus, Poa trivialis, P. albus, P. kablikianus, Tussilago farfara.
Екологічна характеристика. Біотоп об’єднує прируслові піонерні угруповання, поширені переважно у гірській частині та в передгір’ї вздовж водотоків зі швидкою течією та сильними, але короткими, паводками. Формується на підмочених проточною водою берегах, що періодично підтоплюються під час щорічних паводків, на наносах дрібнопіщано-мулистого алювію по річкових галечниках. Трав’яний покрив різноманітний, оскільки крім гігрофільних видів, в ньому трапляються, принесені течією, численні лучні та лісові види.
Поширення: в Європі – Альпійський і Континентальний біогеографічні регіони; в Україні – Карпатсько-Альпійська гірська провінція (крім високогір’я).
Репрезентативність: А. Ступінь збереженості: С.
Присутність рідкісних та зникаючих видів: з Червоної книги України – Epipactis helleborine, Leucojum vernum; з Резолюції 6 Бернської конвенції – не виявлені; з додатків II, IV Оселищної Директиви – не виявлені
Загрози: зміна гідрологічного режиму (будівництво дамб, зарегулювання річкових русел), розчистка берегів, вирубування прибережної смуги та експансія інвазайних видів рослин; більшість біотопів мають в тій чи іншій мірі порушену природну структуру, є фрагментованими та вторинними і, як наслідок, у складі трав’яного покриву підвищена участь адвентивних видів.
Менеджмент: обмеження механічних робіт в прибережній смузі річок (берегоукріплюючі, днопоглиблювальні роботи, видобування гравію), що загрожують цілістності оселищ; Підтримання природного току річок, з формуванням меандрів та заплав.
Автори: Л.М. Борсукевич.