Український геоботанічний сайт

Біотопи України

Б. БОЛОТНІ БІОТОПИ

Б3. Мезотрофні болота / Mesotrophic mires

EUNIS: D2.3 Transition mires and quaking bogs / Перехідні болота та сплавини; D5.21 Beds of large Carex spp. / Крупноосокові угруповання.

Резолюція 4 Бернської конвенції: D2.3 Transition mires and quaking bogs / Перехідні болота та сплавини

Додаток І Оселищної Директиви: 7140 Transition mires and quaking bogs / Перехідні трясовини та сплавини.

UkrBiotop: D2.312 Мезотрофні сфагнові болота. 

Зелена книга України:

Синтаксономія: Scheuchzerio palustris-Caricetea fuscae Tx. 1937, Caricetalia fuscae Koch 1926, Caricion fuscae Koch 1926, Sphagno-Caricion canescentis Passarge (1964) 1978. 

Характерні види: вищі судинні рослини Agrostis canina, Calamagrostis canescens, Carex chordorrhiza, C. cinerea, C. dioica, C. echinata, C. lasiocarpa, C. limosa, C. nigra, C. rostrata, Eriophorum angustifolium, Menyanthes trifoliata, Naumburgia thyrsiflora, Potentilla erecta, P. palustris, Viola palustris; мохоподібніAulacomnium palustre, Bryum pseudotriquetrum agg., Drepanocladus exannulatus, Philonotis fontana, Polytrichum commune, Scorpidium scorpioides, Sphagnum fallax, S. flexuosum, S. palustre, S. subsecundum, S. teres. Всього характерних видів – 28; порогове значення – 3 види судинних рослин, 2 види мохоподібних.

Cтруктура: домінанти трав’яно-чагарничкового ярусу – Carex elata, C. lasiocarpa, C. nigra, C. rostrata, C. echinata, Oxycoccus palustris, Phragmites australis; домінанти мохового ярусу – Aulacomnium palustre, Scorpidium scorpioides, Sphagnum cuspidatum, S. fallax, S. magellanicum, S. palustre. Для угруповань характерна незначна участь Salix rosmarinifolia, S. aurita, S. lapponum, Betula pubescens.

Екологічна характеристика. Мезоевтрофні і мезотрофні осоково-сфагнові болота, поширені переважно на вододілах та річкових терасах часто по периферії верхових боліт, рідше у заплавах малих та середніх річок у центральних та притерасних їх частинах із торф’янистими, торфо-болотними та мулисто-болотними ґрунтами, що мають зазвичай кислу реакцію ґрунтового розчину (рН 4,5–5,5) та переважно низький вміст іонів кальцію. Більшість біотопів в Україні зазнали осушення.

Поширення: в Європі – Атлантичний, Альпійський, Бореальний, Континентальний біогеографічні регіони; в Україні – Поліська підпровінція хвойно-широколистяних лісів Східноєвропейської (Сарматської) провінції хвойно-широколистяних та широколистяних лісів; Східнокарпатська підпровінція листяних і хвойних лісів та високогірної рослинності Альпійсько-Карпатської гірської провінції лісів та високогірної рослинності; а також Українська лісостепова підпровінція Східноєвропейської лісостепової провінції дубових лісів, остепнених лук та лучних степів.

Репрезентативність: A. Ступінь збереженості: B.

Присутність рідкісних та зникаючих видів: з Червоної книги України Betula humilis, Carex chordorrhiza, C. dioica, C. heleonastes, C. lachenalii, C. pauciflora, Cochlearia pyrenaica, Dactylorhiza incarnata, D. majalis, Drosera rotundifolia, Epipactis palustris, Hammarbya paludosa, Liparis loеselii, Oxycoccus microcarpus, Pedicularis sceptrum-carolinum, P. sylvatica, Salix lapponum, S. starkeana, Scheuchzeria palustris; з Резолюції 6 Бернської конвенціїLiparis loеselii; з додатків II, IV Оселищної ДирективиLiparis loеselii.

Загрози: зміни клімату, осушення та освоєння боліт і прилеглих територій, заростання деревно-чагарниковою рослинністю.

Менеджмент: підтримання належного гідрологічного режиму територій, запобігання порушенню цілісності угруповань, заборона меліоративних робіт на торфовищах та прилеглих територіях, видалення самосіву дерев та кущів.

Автори: А.А. Куземко, С.М. Ємельянова, Л.М. Борсукевич.