Український геоботанічний сайт

Біотопи України

Т. ТРАВ’ЯНІ БІОТОПИ

Т3. Вологі трав’яні біотопи

Т3.3.Мокрі високотравні луки

Т3.3.2 Мокрі луки з домінуванням високотрав'я / Moist tall-forbs grasslands

EUNIS: E5.42 Tall-herb communities of humid meadows / Високотравні угруповання гумідних луків.

Резолюція 4 Бернської конвенції: E5.4 Moist or wet tall-herb and fern fringes and meadows / Мокрі або вологі високотравні та папоротеві узлісся і луки.

Додаток І Оселищної Директиви: 6430 Hydrophilous tall herb fringe communities of plains and of the montane to alpine levels / Гідрофільні високотравні каймові угруповання рівнин та від монтанного до альпійського висотних поясів.

UkrBiotop: Е1.13 Вологі високотравні угруповання.

Зелена книга України:

Синтаксономія: Molinio-Arrhenatheretea Tx. 1937, Filipendulo ulmariae-Lotetalia uliginosi Passarge 1975, Veronico longifoliae-Lysimachion vulgaris (Passarge 1977) Bal.-Tul. 1981, Filipendulion ulmariae Segal ex Westhoff et Den Held 1969.

Характерні види: вищі судинні рослиниAngelica sylvestris, Archangelica officinalis, Bistorta officinalis, Caltha palustris, Chaerophyllum hirsutum, Cirsium oleraceum, C. rivulare, Crepis paludosa, Epilobium hirsutum, Filipendula ulmaria, Geranium palustre, Lathyrus pratensis, L. palustris, Lysimachia vulgaris, Lythrum salicaria, Mentha longifolia, Myosotis scorpioides, Symphytum officinale, Valeriana officinalis. Всього характерних видів – 19; порогове значення – 4.

Структура: домінанти трав’яного ярусу – Archangelica officinalis, Cirsium oleraceum, Cirsium rivulare, Filipendula ulmaria, Lysimachia vulgaris; домінанти мохово-лишайникового ярусу Calliergonella cuspidata, Drepanocladus aduncus, Plagiomnium affine, P. undulatum.

Екологічна характеристика. Біотопи формуються як у гірських умовах, так і на рівнині. Часто трапляються вздовж струмків, в місцях виходу або близького залягання ґрунтових вод, у неглибоких зниженнях та на рівнинно-знижених ділянках притерасної та рідше центральної частини заплави, у зниженнях річкових терас, по тальвегах балок, окраїнах  лісових боліт, у затінку на узліссях, на осушених болотах. Приурочені до ґрунтів, добре забезпечених на поживні речовини, які мають слабо лужну реакцію ґрунтового розчину і добре насичені вологою. Трапляються на ділянках з торфово-болотними та торфово-глейовими ґрунтами, інколи нітрифікованими або з ознаками опідзолювання.

Поширення: в Європі – Атлантичний, Бореальний, Альпійський, Середземноморський, Паннонський, Континентальний та Степовий біогеографічні регіони; в Україні  Карпатсько-Альпійська гірська, Центральноєвропейська широколистянолісова, Східноєвропейська лісова, Паннонська лісостепова, Східноєвропейська лісостепова, Понтична степова провінції.

Репрезентативність: А. Ступінь збереженості: А.

Присутність рідкісних та зникаючих видів: з Червоної книги УкраїниDactylorhiza incarnata, Epipactis palustris, Listera ovata; з Резолюції 6 Бернської конвенціїOstericum palustre (як Angelica palustris); з додатків II, IV Оселищної ДирективиOstericum palustre (як Angelica palustri).

Загрози: осушувальна меліорація, інвазії чужорідних видів, евтрифікація.

Менеджмент: попередження фітоінвазій, при заростанні деревно-чагарниковою рослинністю – екстенсивний випас та періодичне викошування травостою (раз на 2–3 роки).

Автор: А.А. Куземко.

.